Програма для дітей 14-15 років (9-й  клас) на один навчальний рік.

                   Біблія про соціальні відносини і спілкування

(32 години)

І. Мої стосунки і спілкування з ровесниками  можуть будуватися на духовно-моральних християнських принципах вірності, щирості і безкорисливості (8 годин)

Урок 1. Прагнення до правди і пошук сенсу життя можуть поєднувати людей у справжній дружбі (1 година)

Біблійні тексти:   Псалом 15(16):11;  Книга Приповідок  11:5,6,19,30; 13:6;  Євангелія від Івана 1:1-51; 3:36; Послання до Римлян 1:16,17; 3:21,22

·        В нашому житты на землі всі ми постійно перебуваємо в соціальних (суспільних) стосунках і спілкуванні з іншими людьми. Створивши нас на Свій образ, Бог передбачив для нас, людей, таку форму взаємозв'язку, взаємодії і взаємозалежності, в якій ми можемо обмінюватися діяльністю, інформацією, досвідом, здібностями, уміннями, навичками, поглядами, ідеями, результатами діяльності, а також у цих взаємозв'язках виражати наші почуття й емоції, здійснювати моральний вибір.

·        Система цінностей людини, яка формується в її душі із самого раннього віку, визначає її устремління, прагнення, мету (ціль) і мотиви у стосунках і спілкуванні з іншими людьми. Для деяких молодих людей у стосунках і спілкуванні характерне прагнення до правди і пошуку справжнього сенсу життя. Основою єднання людей у дружбі і спілкуванні є спільність цілей, поглядів, переконань, інтересів, а не просто витрачання  часу.

·        Майже дві тисячі років тому двоє юнаків у пошуках правди і справжнього сенсу життя прийшли на берег ріки Йордан, щоб послухати Івана Хрестителя, що закликав  до покаяння. Вони стали його учнями. Але одного разу Іван Хреститель вказав на Агнця Божого, і сказав, що він, Іван, для того і вийшов хрестити народ, щоб приготувати людей до приходу Господа. Почувши ці слова, обоє учнів пішли за Ісусом Христом. Переконавшись, що Ісус і є Христос (Месія), посланий Богом для спасіння, вони сповістили своїм друзям про це, і запросили їх прийти та самим переконатися в правді.

·        Що поєднує тебе з твоїми друзями? Які ваші спільні інтереси? Яка мета і мотиви вашої дружби? Для чого ви проводите час разом? Якою інформацією, яким досвідом, здібностями, уміннями ви обмінюєтеся?  Які результати вашої спільної діяльності? Які почуття й емоції виникають між друзями у вашому оточенні? Чи є об'єднуючим початком у вашій дружбі пошук правди і справжнього сенсу життя?

·        Якщо ти прагнеш до правди і шукаєш  справжній сенс життя, ти можеш попросити Господа Ісуса Христа допомогти тобі в цьому, а також попросити Його об'єднати тебе в справжній дружбі з тими, хто має такі ж устремління та прагнення.

Урок 2.  Неправедна, гріховна мета та спільні хибні  інтереси створюють ілюзію дружби і ведуть до пагубних наслідків  (1 година)

Біблійні тексти:   Книга Приповідок   1:10-19; 2:1-15; 3:31,32; 4:14-19; 16:29,30; 23:19-21,29-32; 24:1,2; Псалом 1:1,2; 1 Послання до Коринтян 6:9-10; 15:33

·        Яка мета і спільні інтереси поєднують тебе з твоїми друзями? Іноді підлітки поєднуються навколо злочинних ідей, цілей і планів, збираються, щоб разом курити, вживати алкоголь, наркотики і т.п. Біблія попереджає про небезпечні наслідки такої хибної “дружби”, що не є справжньою дружбою. Стосунки людей, що будуються на неправедних, гріховних основах і спільних хибних  інтересах, тільки створюють ілюзію дружби і приводять до пагубних наслідків.

·        Дуже часто ті, хто підбурює своїх товаришів до гріховних, злочинних дій і вчинків, попросту маніпулюють ними у своїх цілях. Вони не тільки хочуть витягти з цього якусь матеріальну вигоду, але й  хочуть самоствердитися за рахунок іншого, щоб виглядати у своїх очах і очах оточуючих самим розумним, сміливим, рішучим, відважним лідером. Втягуючи товаришів у гріховні плани і дії, вони бажають відчути почуття переваги над ними. Гріх, з яким людина народжується в цей світ, спонукає до таких бажань, почуттів та вчинків.

·        Не дозволяй маніпулювати собою людині, що штовхає тебе на гріх, підбурює тебе зробити зло проти інших людей, і проти тебе самого (злочини, тютюн, алкоголь, наркотики й ін.). Роби духовно-моральний вибір на користь добра і життя, а не до примноження зла і смерті.

·        Якщо ти бажаєш звільнитися від таких “друзів”, що втягують тебе в гріх і злі, злочинні дії, попроси Господа допомогти тобі в цьому. Попроси Бога навчити тебе розрізняти, що таке справжня щира дружба, а що є тільки її ілюзією, яка приносить зло.

Урок 3. Вірність, відданість і жертовність, – необхідні моральні принципи справжньої дружби  (1 година)

Біблійні тексти:   1 Книга Самуїлова  18:1-4; 19:1-7; 20:1-43;  2 Книга Самуїлова 9:1-7; 21:7; Книга Приповідок   17:17; 18:24;  Євангелія від Луки 16:10; Євангелія від Івана 15:12,13

·        Які стосунки і якості  характеру ти цінуєш у дружбі? Чому важко дружити з людиною егоїстичною, зловтішною, жорстокою, брехливою, заздрісною, здатною зрадити? Як ти думаєш, які якості твого характеру відштовхують друзів? Невірність, егоїзм, зрадництво – це прояв гріха, риси гріховного стану серця.

·        Справжньою дружбою можна назвати такі стосунки між людьми, у яких люди виявляють вірність, відданість і жертовність. Вірність виражається в тому, що друзі залишаються вірними один одному в найважчих випробуваннях, коли одного з них спіткають  труднощі чи нещастя, чи їхню дружбу хтось намагається зруйнувати обмовою і наклепом. Відданість виявляється в готовності прийти на допомогу в будь-яку хвилину. Жертовність виражається в тому, що друг готовий пожертвувати своїм часом, коштами, силами і навіть своїм життям за друзів своїх.

·        Приклад справжньої вірної, відданої і жертовної дружби описаний у Біблії. Це дружба між Давидом і царським сином Йонатаном.  Йонатан виручав і рятував Давида навіть в обставинах, що загрожували для  його власному життю. Їхню дружбу не зруйнували ніякі тяжкі випробування, і вони залишилися вірними один одному до кінця.  Навіть після трагічної смерті Йонатана, Давид залишився вірним своєму другу, і пізніше, коли став царем Ізраїлю, завжди  робив милість його сину.

·        Якщо ти бажаєш, щоб у твоїй дружбі виявлялися вірність, відданість і жертовність, попроси про це Господа в молитві. Він може змінити твоє життя і допомогти тобі виправити стосунки з друзями.

Урок 4. Нещирість, лицемірство і підступництво – це зло, що руйнує стосунки і веде до загибелі  (1 година)

Біблійні тексти:   Псалом 11(12):2-5; 54(55):21,22,24; Книга Приповідок   6:12-19; 8:13; 11:3,20; 12:2,5,20; 16:28-30; 17:20; 22:5; 26:18,19; 29:5; Книга Пророка Ісаї  32:7,8; Євангелія від Матвія 22:15-22;  1 Послання Петра 2:1-5

·        Якщо стосунки людей будуються на хибних, гріховних основах, то часто в таких стосунках виявляються нещирість, заздрість, користь, підступництво, лицемірство. Нещирість і лицемірство виявляються тоді, коли люди не виражають прямо свої справжні думки і почуття стосовно інших, а ховають їх, прикриваючись улесливими, неправдивими словами й удаваними почуттями. Але дії і вчинки такої людини за спиною іншого протилежні його словам, обіцянкам, запевнянням, тобто він говорить одне, а робить зовсім інше. Так чинять  неправдиві, брехливі люди, які не люблять щирість і відвертість, маютькорисливі мотиви у відносинах і спілкуванні. Підступництво – це ще більший порок, який полягає в тому, що людина, прикидаючись другом і прикриваючись показною доброзичливістю, має зловмисні наміри щодо іншого, роблячи за його спиною ворожі дії, що мають своєю метою нашкодити, зробити зло, зруйнувати стосунки і спілкування людей, заподіяти їм фізичний і моральний біль.

·        У Біблії сказано, що підступництво серця – це гидота перед Господом. Людина нещира і підступна, замишляючи зло, сіяє розбрат, сварки, передає наклепи і неправдиві слухи, щоб розлучити друзів, але прийде час, і вона буде покарана за свої злодіяння. Лукавство підступних губить їх, серця їх не знаходять добра, а лукавий язик попадає в біду. За все це їх чекає покарання Боже.

·        Святе Письмо закликає, відклавши всяке підступництво, злість, лицемірство, заздрість і лихослів'я, навернутися до Бога і Його слова, тому що тільки Господь може очистити серце людини від гріха, і виправити її життя.

·        Якщо ти бажаєш позбутися  нещирості, лицемірства, підступництва із свого серця, попроси прощення у Господа, і Він очистить тебе від цього гріха. Якщо ти хочеш, щоб Бог визволив і захистив тебе від лицемірних і підступних людей, попроси Його про це.  Також ти можеш попросити Господа, щоб у твоїх стосунках і спілкуванні з іншими виявлялися щирість, правдивість, відкритість і дружелюбність.

Урок 5. Здатність щадити і прощати – безцінний дар (1 година)

Біблійні тексти:   Книга Приповідок  17:9; 20:22; Євангелія від Матвія 6:12,14-15; 18:21-35; Євангелія від Луки 6:37; Діяння Апостолів 10:43; Послання до Римлян 8:32; 12:19-21; Послання до  Ефесян 4:32

·        Коли в нашому житті ми зустрічаємость із злом і гріхом, ми часто терпимо образи, приниження, прикрості й кривду від інших людей. Чи кожну образу можна простити? Чи є  така  образа чи кривда, якої не можна прощати? Самі ми теж кривдимо інших, часто навіть не помічаючи цього. Чого ти чекаєш від іншого, ображаючи його,  прощення чи помсти? Чому необхідно навчитися прощати?

·        Пощадити –  значить виявити жаль, милосердя, простити  провину чи борг. Простити – означає не поставити за провину що-небудь, або зняти цю провину, вибачити, звільнити від боргу, зобов'язання, покарання.  Бог у Своєму Сині пощадив нас, дав прощення гріхів кожному, хто увірував в Ісуса Христа як Господа і Спасителя.

·        Учнів Ісуса Христа теж хвилювало питання, скільки разів прощати кривднику. У притчі про царя, що захотів розрахуватися зі своїми рабами, але пощадив раба-боржника, прощаючи йому величезний борг, Ісус Христос пояснив учням значення закону прощення, одного з основних законів Небесного Царства. Раб, якому було прощено,  не засвоїв  закону прощення, порушив його, не простивши маленький борг своєму товаришу, і  був суворо покараний паном.

·        Закон прощення  Христос оголосив  у молитві “Отче наш”, де сказано: “і прости нам борги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим”. Бог прощає гріхи, якщо людина просить про це. Але Він ставить нам умову для цього прощення: “якщо ви будете прощати людям гріхи їх, то простить і вам ваш Отець  Небесний”, “прощайте і прощені будете”, “прощайте один одного, як і Бог у Христі простив вас”.

·        Гріх зробив людське серце нездатним прощати, а навпаки, він спонукує шукати можливість помститися за заподіяне зло.  Бог забороняє мстити за зло, тому що помста і не прощення множать і поширюють зло на землі. Прощення зупиняє поширення зла. Тільки Бог має право відплачувати, тому що тільки Він може судити абсолютно справедливо. Тільки Бог може дати людині безцінний дар – здатність щадити і прощати.

·        Якщо ти у своєму серці носиш образу на кого-небудь, і хочеш одержати безцінний дар – навчитися прощати, попроси Господа допомогти тобі простити кривдника. Якщо ти скривдив кого-небудь, попроси прощення в Бога,  і в цієї людини.

Урок 6. Справжня, вірна дружба завжди безкорислива (1 година)

Біблійні тексти:   Псалом 118(119):36; Книга Приповідок   14:21,31; 15:27; 19:1,4,7; 21:13; 22:2,9,16; 23:17; 28:16,20; Книга Пророка Ісаї  33:15-17; Книги Пророка Єзекіїля  22:12;  1Послання до Солунян  4:6,7; 1 Послання до Тимофія 6:10-12

·        Справжня, вірна дружба між людьми може будуватися тільки на основі безкорисливості, співчуття, взаємодопомоги. Безкорисливі стосунки – це такі відносини між людьми, коли у дружніх відносинах їх зв'язують загальні духовні інтереси, які їх поєднують, допомагають їм духовно розвиватися і зростати в пізнанні істини. Це такі стосунки, коли люди в дружбі відкидають  корисливі цілі, спрямовані на те, щоб отримати з відносин яку-небудь особисту вигоду.

·        Прагнення отримувати користь від стосунків з'явилося в серці людини в момент гріхопадіння.  Користолюбство – це прагнення до особистої вигоди, наживі, одержання як матеріальної, так і моральної користі за будь-яку ціну, незважаючи на моральні закони і правила. Корислива людина звичайно жадібна, жорстока, байдужа, вона нечуйна, безжальна. Вона нікого не любить, тому що більше всего любить власну вигоду, особливо в матеріальному вираженні. Відносини з людьми вона будує тільки з позиції одержання особистої вигоди, моральної і матеріальної користі.

·        На яких основах ти будуєш дружбу з іншими людьми? Чому важко будувати дружбу на корисливих відносинах? Чому іноді важко виявляти безкорисливість?

·        Слово Боже обіцяє нагороду тим, хто ходить у правді, говорить істину і відкидає користь. Вони завжди будуть мати захист Господа, мати необхідну їжу, і очі їхні побачать Бога. Також Біблія застерігає від користолюбства й аморальних вчинків, тому що за все це Господь карає.

·        Якщо ти бажаєш мати справжню, вірну дружбу і позбутися  усякого користолюбства у твоїх стосунках з іншими, попроси про це Господа в молитві.

Урок 7. Той, хто звеличується над іншими,  буде принижений і покараний Богом (1 година)

 Біблійні тексти:   2 Книга Самуїлова 22:25-28; Псалом 146(147):5,6; Книга пророка Єремії  7:3-7; 22:3;  Книга Пророка Захарії 7:8-12; Євангелія від Матвія 23:12; Євангелія від Луки 14:11,18-14; Послання Якова 1:27; Послання до  Галатів 3:26-28; Послання до Колоссян 3:9-15

·        Біблія учить, що Бог дав життя кожній людині на землі, і перед Богом усі люди рівні, незалежно від расової і національної приналежності, інтелектуального і фізичного стану, соціального і матеріального становища. Кожна людина, що одержала життя від Бога, має право на любов і милосердя Боже, на добре і чуйне відношення інших людей.

·        Дуже часто в житті ми зустрічаємо прояви недоброзичливості, зарозумілості, зневаги і навіть ворожнечі стосовно людей іншої національності (раси), інших місць проживання (країни, міста, села), а також до сиріт, інвалідів, старих, бідних і жебраків. Гріх спонукує серце людини до гордовитості, пихатості,  звеличування над  іншими людьми, що приводить її до дій і вчинків, у яких виявляються недоброзичливість, презирство і ворожість. Слово Боже застерігає людей від цього гріха,  тому що люди, які звеличують себе, будуть принижені і покарані Богом.

·        Якщо у своєму серці ти відчуваєш себе кращим, розумнішім, гарнішим і вищим інших, і відчуваєш ворожість до людей іншої раси, національності, інших місць проживання, зневагу до злиденних, старих, бідних, то ти знаходишся в небезпеці. Попроси в Бога прощення за свій гріх самозвеличування, щоб тобі не бути приниженим і покараним. Попроси в Господа очистити тебе від цього гріха, і дати в серце жалість, жаль і милосердя до жебраків, бідних і хворих, а  також доброзичливість і дружелюбність до людей іншої національності.

Урок 8. Друзі відповідальні один перед одним за збереження добрих, щирих стосунків (1 година)

Біблійні тексти: Книга Приповідок  3:28,29,30; 21:23; 20:19; 22:1; Книга Екклезіястова 5:4

·        Чому в дружбі важлива відповідальність? За що саме людина несе відповідальність у дружбі і спілкуванні?  Дружба може рости, розвиватися і зміцнюватися за умови, що люди беруть на себе відповідальність за збереження добрих, щирих відносин. Довірчі, щирі стосунки передбачають відповідальність один перед одним за виконання обіцянок, збереження довірених особистих секретів, за підтримку доброго імені один одного.

·        Гріх зробив серце людини безвідповідальним, схильним порушувати і не виконувати обіцянки, поширювати чужі секрети і т.п.  У Біблії сказано, що краще не обіцяти, ніж обіцяти і не виконати. Також Слово Боже застерігає нас розносити чужі таємниці, з таким ніхто не буде спілкуватись.

·        Добре ім'я краще великого багатства, і добра слава краще срібла і золота – написано в Біблії. Це означає, що якщо людина дозволяє зневажати й очорняти ім'я друга, - то це такий  же злочин, як і зрадництво. Святе Письмо учить допомагати один одному у важких обставинах, особливо тим, хто тобі довіряє.

·        Якщо ти бажаєш, щоб твої стосунки з людьми були добрими та  щирими, візьми на себе відповідальність за виконання обіцянок, нерозголошення секретів, за підтримку доброго імені друга. Якщо тобі хочеш узяти на себе таку відповідальність, попроси Господа в молитві допомогти тобі в цьому.

II. Стосунки  юнака та дівчини  можуть будуватися на християнських принципах відповідальності, шляхетності і моральної чистоти (6 годин).

Урок 9. Бог наділив чоловіка і жінку здатністю закохуватись, щоб вони вступили  в шлюб (1 година)

Біблійні тексти:  Книга Буття 2:21-24; 3:6; 29:1-20; Євангелія від Матвія 5:27-30

·        Бог  установив, що стосунки любові між чоловіком і жінкою повинні бути тільки в шлюбі, і вони обоє несуть відповідальність за чистоту цих стосунків. Це означає, що, полюбивши один одного і  вступивши в шлюб, чоловік і жінка зберігають вірність один одному все життя. Вимоги цнотливої чистоти поширюється на думки, почуття, бажання, дії стосовно один одного.  Таким чином, почуття закоханості, що виникає між юнаком і дівчиною, відповідно до Божого духовно-морального встановлення, необхідне для вступу  шлюбні стосунки, і є початком міцної подружньої любові на все життя, коли двоє стають однією плоттю (однією сутністю тілесно, душевно, духовно).

·        Закоханість – це всеохоплююче почуття сильного потягу до представника протилежної статі, що супроводжується підвищеним інтересом до конкретної  людини,  і сильним  бажанням постійного спілкування з ним. Воно закладено Богом у природу людини для стимулу пошуку дружини чи чоловіка, створення родини і продовження роду. Однак гріх зіпсував цю природну якість душі людини, що вимагала чистоти, цнотливості і вірності.  У житті ми бачимо, що такий потяг і інтерес до людини протилежної статі з’являється  набагато раніш, ніж людина входить у шлюбний вік. У кожного з нас з раннього дитинства розвивається потреба душі любити і бути улюбленим, а також підсвідомо формується эстетичний ідеал очікуваного супутника життя. Цей ідеал стосується не тільки зовнішніх, фізичних особливостей, але містить у собі також інтелектуальні і духовно-моральні характеристики. Чи міркуєш ти про свій ідеал супутника життя? Яким він (вона) повинний бути?

·        Дуже часто, ще в шкільному, підлітковому віці, юнаки і дівчата закохуються, тобто в серці виникає інтерес і потяг до конкретної людини протилежної статі, з'являється бажання спілкуватися з нею, проводячи час разом. Це почуття виникає як би мимоволі, і таку закоханість називають іноді любов'ю з першого погляду. Однак життя показує, що така закоханість у більшості випадків дуже швидко проходить. У Біблії розкривається психологічний механізм виникнення цього почуття на прикладі вчинку Єви з заборонним плодом дерева пізнання добра і зла. Вона подивилася на плід, і він їй сподобався. Потім вона побажала його спробувати (вжити, використовуючи для своєх мети). А потім,  обґрунтовуючи корисність вживання, вона вчинила дію, щоб одержати те, що дає цей плід. Цей психологічний механізм почуттів, бажань і дій, що випливають з бажань, працює в нас як стосовно предметів, так і стосовно людини протилежної статі, яку ми хочемо як би “привласнити”, щоб володіти, виявляючи до неї любов і вимагаючи взаємності. Таким чином, закоханість не завжди є тією справжньою любов'ю, з якої починаються  шлюбні стосунки. Тому юнакам і дівчатам корисно серйозно подумати, перевіряючи  й аналізуючи свої почуття і потяги, щоб не робити помилок. Також корисно міркувати про те, чи дійсно  людина, у яку ти  закоханий, є тією людиною, з ким би ти хотів об'єднатися в шлюбі на все життя.

·        Якщо ти хочеш жити так, щоб не робити помилок, які могли б негативно вплинути на все твоє життя, попроси в молитві Бога допомогти тобі контролювати свої почуття і потяги. Ти можеш попросити Господа допомогти тобі не розтрачувати свої почуття, але зберегти тебе для справжньої, чистої закоханості в ту людину, що призначена тобі для шлюбу.

Урок 10. Закоханість юнака і дівчини покладає на них відповідальність один перед одним, а також відповідальність за своє майбутнє  (1 година)

Біблійні тексти:   Книга Буття 34:1-31; Псалом 118(119):9-11; Книга Приповідок  4:20-27; 6:20-33; 10:9; Послання Якова  1:14-15; 1 Послання до Солунян  4:2-5;  1 Послання до Тимофія 4:12; 

·        Справжня закоханість – це піднесене почуття, що викликає в серці людини шанобливе, чуйне і  дбайливе  відношення  до того, у кого закоханий.  Повага і шляхетність виявляється в тому, що закоханий  бачить  в іншій людині образ Божий, рахуючись з його правом на власні почуття, погляди, думки, а також із правом на самостійний вибір. Справжня закоханість вимагає такого  відношення навіть у тому випадку, якщо  об'єкт закоханості не відповідає взаємністю.

·        Закоханість покладає на людину велику відповідальність, а також вимагає шляхетних  і чесних намірів по відношенню один  до одного, які будуються на серйозному ставленні до майбутнього шлюбу.  Закоханість юнака покладає на нього відповідальність перед дівчиною, а також перед своєю майбутньою родиною. Закоханість дівчини покладає на неї відповідальність перед юнаком, а також перед своїм майбутнім чоловіком і дітьми. Як від юнака, так і від дівчини  справжня, чиста закоханість вимагає розсудливості, помірності і моральної чистоти.

·        Гріх, що породив у серці людини безвідповідальність, спонукує навіть таке піднесене почуття як закоханість принизити і використовувати для задоволення похоті і корисливих цілей. Закоханість не є основою для вступу в інтимні стосунки поза шлюбом, тому що безвідповідальні сексуальні стосунки – це гріх перед Богом і перед тим, у кого закоханий. 

·        Святе Письмо дає нам як позитивні, так і негативні приклади з життя древніх людей, щоб ми могли побачити наслідки деяких їхніх вчинків і не робити помилок у власному житті. У Біблії є повчальний приклад наслідків безрозсудної поведінки  закоханого юнака, князівського сина по імені  Сихем, що закохався в Діну, дочку Якова, і збезчестив її. І хоча потім він хотів узяти її за дружину, сини Якова жорстоко помстилися за честь своєї сестри всьому племені Сихема. Так безрозсудний, безвідповідальний  вчинок закоханого юнака, захопленого власною похіттю, привів його до смерті, а також до горя і загибелі багатьох людей.

·        Шляхетні і чесні наміри завжди вимагають того, щоб закохані вступали в спілкування, аби краще пізнати  характер, інтереси, погляди один одного. Відповідальність юнака на побаченні з дівчиною – це шляхетне відношення і  прагнення захистити, а не  схилити до інтимної близькості. Відповідальність дівчини на побаченні з юнаком – це скромність, соромливість і прагнення до одухотвореної  дружби, до моральної чистоти, а не  прагнення спокусити.

·        Потреба освідчитись в коханні  – природна потреба переконатись у взаємності. Однак відкрити свої почуття – означає  взяти на себе відповідальність перед тим, кому освідчуєшся в коханні. Добре, коли закохане серце жадає взаємності саме для того, щоб, розвиваючи стосунки, пізнавати одне одного і підтримувати на життєвому шляху.

·        Якщо ти бажаєш, щоб твої стосунки  з особами протилежної статі будувалися на основі заповідей Божих, на основі моральної чистоти, поваги і відповідальності, попроси Бога в молитві допомогти тобі в цьому.

Урок 11.  Безвідповідальні сексуальні стосунки, що Біблія називає гріхом блуду (перелюбу), приводять до хвороб, страждань і смерті (1 година)

Біблійні тексти:  Книга Вихід 20:14; Книга Суддів 13:1-21; 16:1-31; Книга Приповідок  5:1-23; 22:14; 29:3; 1 Послання до Коринтян 6:15-20; Послання до  Галатів 5:19-21; Послання до Ефесян 5:3,5; Послання до Колосян 3:5,6; Об’явлення 21:8,27;

·        Святее Письмо застерігає від безвідповідальних, “вільних” сексуальних стосунків, що є гріхом,  і заборонені Богом як дії, що руйнують тіло і душу людини, руйнують стосунки людини  з Богом.  Біблія дає досить прикладів, коли порушення заповідей Божих щодо інтимного життя людей приводило їх до пагубних наслідків для  душі і тіла, заподіювало їм смерть. 

·        Бог призначив  Самсона від народження стати суддею Ізраїлю,  і врятувати свій народ від поневолення Филистимлянами.  Про це Ангел Божий сповістив його батьків ще до того, як Самсон народився. Самсон був наділений надзвичайною силою, і названий назореем  Божим. Це означало, що все його життя повинне бути цілком присвячене Богу.  Однак хоча Самсон знав Господа, в особистому житті  він не захотів підкорятись заповідям Божим і зберігати моральну чистоту.  Він зустрічався з жінками-блудницями, і на останок одна з них, Деліла, погубила його.

·        Сучасний аморальний стан суспільства заохочує молодь до безвідповідальних, “вільних” сексуальних стосунків, рекламуючи їх у кіно і засобах масової інформації як прийнятну норму життя. Однак у реальному житті, і як повідомляють ті ж засоби масової інформації, ми бачимо,  до яких пагубних наслідків для людства привів такий стан.  Невиліковні хвороби тіла і душі, руйнування інституту шлюбу і родини, горе і страждання людей, і особливо дітей, передчасна смерть в стражданнях  – от наслідки гріха блуду (перелюбу) на землі.

·        Біблія говорить про найжахливіший і вічний наслідок для тих, хто зневажає заповіді Божі щодо моральної чистоти:   блудники та розпусники Царства Божого не успадковують. Їх чекає місце вічного покарання – геєна вогненна.

·        Якщо ти бажаєш у своєму житті виконувати заповіді Божі, бути  морально чистим і не допускати у своєму житті гріх блуду(перелюбу), скажи про це Господу в молитві. Попроси у Господа прощення за ту нечистоту, що була у твоєму житті. Також ти можеш попросити Бога уберегти тебе від гріха блуду, щоб все твоє життя  і стосунки з людьми  були чистими.

Урок 12. Тих, хто штовхає молодь на шлях блуду і розбещеності, чекає суворе покарання  Боже (1 година)

Біблійні тексти:   Книга Буття 19:1-29; Книга Левіт 18:6-18; 20:11-17,19-23; Книга  Второзаконня 27:20-23; Псалом 118(119):1-3, 20,21, 52-56; Книга Приповідок   4:23; 7:1-27; 9:13-18; Євангелія від Матвія 18:7-9; 2 Послання Петра 2:1-22; 3:1-15; Послання Юди 5-8,14-15; 1 Послання до Коринтян 6:9,10; 2 Послання до Коринтян 7:1; Об’явлення  17:1-7; 18:4-8;

·        Слово Боже  велить зберігати моральну чистоту, зберігати себе від усякої скверни гріха, що поширюється у світі. Біблія проголошує суд Божий (суворе покарання Боже) тим, хто штовхає молодь на шлях блуду і розбещеності.

·        Від юності кожна людина повинна знати заповіді Божі щодо сексуальних стосунків. Бог  забороняє людині чинити наступні сексуальні гріхи, що є мерзенністю перед Богом:  блуд (вільні, безладні статеві стосунки), перелюбство (подружня зрада і невірність), мужолозтво (злягання людей однієї статі), кровозмішення, інцест (сексуальні і шлюбні стосунки між чоловіком і жінкою, що належать до однієї і тієї ж родинної групи). 

·        З часу гріхопадіння людини, Бог карав людей за розбещеність. Він не пощадив першого світу, і знищив його потопом, зберігши тільки родину праведного Ноя. Однак гріховна природа людини взяла гору і над нащадками Ноя. За блуд, розпусту і мужолозтво були повністю спалені Богом міста Содом і Гомора, що, як інфекцію,  поширювали свій гріх на інших людей.

·        Кожному з нас, щоб зберегти моральну чистоту, необхідно уникати брудного потоку інформації про блуд, розпусту, статеве розбещення  і порнографію, якими наповнені зараз кіно і засоби масової інформації. Гріх блуду і розбещеності руйнує потребу людини в справжній любові, зневажає цінність  цнотливості і штовхає до порушення заповідей Божих. Тому особливо суворе покарання чекає тих, хто поширює розбещеність і штовхає молодь на шлях гріха. 

·        Якщо ти хочеш зберегти моральну чистоту, здатність закохатися і любити по справжньому, чистою любов'ю, попроси в молитві Господа захистити тебе від усієї нечистоти, що пропонує і поширює світ та люди гріха. Зберігай себе й уникай брудного потоку інформації, що йде через кіно, телебачення, засоби масової інформації. Вивчай,  запам'ятовуй і застосовуй у житті заповіді Божі, щодо моральної чистоти, щоб тобі не грішити перед Богом. 

Урок 13. Щоб мати щасливу, міцну  родину, зберігай чистоту і цнотливість від юності своєї (1 година)

Біблійні тексти:   Псалом 118(119) :9-11; Книга Приповідок   2:10-22; Послання Якова  1:27; Послання до Филип’ян 2:14-16; 1 Послання до Солунян  4:1-5; 1 Послання до Тимофія 2:9,10; 2 Послання до Тимофія 1:7; Послання до Тита 2:3-6,11,12; Послання до Євреїв 13:4;

·        Щоб дочекатися і зустріти того, з ким буде зв'язувати любов на все життя, щоб мати щасливу, міцну родину, необхідно від юності зберігати моральну чистоту (цнотливість). Слово Боже велить, щоб ми були  чистими дітьми Божими, непорочними навіть серед безлічі перекірливих і розбещених людей, щоб показувати оточуючим нас зразок моральної чистоти і цнотливості. Цнотливість – це  моральна чистота, яку людина зберігає у своїх думках, почуттях, бажаннях, своїй поведінці і стосунках з іншими людьми.  

·        Збереження цнотливості від юності – це початок вірності своєму майбутньому чоловіку чи дружині, своїй родині, це основа чесного, непорочного шлюбу. Тільки Господь може благословити тебе не помилитися,  і допомогти в призначений  для шлюбу час, вибрати чоловіка або дружину, щоб в любові і  вірністі з’єднати вас на все життя.

·        Для того щоб зберегти себе в чистоті цнотливості і не грішити, необхідно наповнювати  своє серце Словом Божим.

·        Якщо ти бажаєш зберегти себе в чистоті для майбутнього шлюбу, попроси в молитві Господа перевірити твої нинішні почуття, бажання, потяги, і забрати з твого життя усе, що заважає тобі зберігати чистоту і цнотливість. Наповнюй  своє серце Словом  Божим, щоб не грішити, але твердо йти шляхом цнотливості і моральної чистоти.

Урок 14. Для створення щасливої родини необхідно досягти віку фізіологічної, душевної,  моральної  і  духовної зрілості  (1 година)

Біблійні тексти:   Книга Буття 24:1-67; Книга Приповідок 31:10-31; Євангелія від Луки 2:52; 1 Послання до Коринтян 11:3-16; Послання до Ефесян 5:22-33;

·        Закоханість ще не означає, що прийшов час вступу в шлюб. Створення родини – це велика відповідальність перед Богом, перед людиною, з якою укладаєш  шлюб, а також перед майбутніми дітьми. Вступ у шлюб є також великою відповідальністю перед батьками, які виростили тебе.

·        Якщо ти хочеш, щоб твій шлюб був щасливим, щоб родина була дружною та  міцною,  дочекайся для вступу в шлюб  визначеного віку, який буде характеризуватися твоєю фізіологічною, душевною, моральною і духовною зрілістю. Також для повноцінної родини і нормального виховання дітей необхідно одержати професію і роботу, щоб  мати можливість матеріально забезпечити життя родини.

·        Фізіологічна і душевна зрілість вимагає готовність тіла і душі людини нести фізичні і психологічні (інтелектуальні, емоційно-почуттєві, вольові) навантаження, зв'язані зі створенням родини, народженням  і вихованням дітей. Моральна зрілість вимагає  високу ступінь відповідальності, яку людина готова нести, розвиваючи стосунки в родині і виховуючи дітей. Духовна зрілість припускає чітко сформовану на основі Слова Божого духовно-моральну систему цінностей людини, по якій вона живе, її правильні стосунки з Богом і прагнення не тільки самому виконувати Божі заповіді, але й учити цьому власних дітей.

·        У Біблії є чудовий приклад дуже відповідального підходу до вибору нареченої і вступу в шлюб.  Авраам, а також  його син Ісак, що хотів одружитися, знали, що тільки Господь може допомогти вибрати наречену для Ісака. У ту пору Ісак уже був цілком зрілою і відповідальною людиною, однак, він не став сам шукати собі наречену, покладаючись на свої смаки і погляди, а цілком поклався  на мудрість батька і волю Божу в цій важливій справі. Посилаючи свого вірного,  богобоязливого слугу на далеку батьківщину за нареченою для сина, Авраам вірив, що Господь правильно улаштує його шлях. Його віра і надія були нагороджені. Незабаром слуга  привіз прекрасну дівчину Ревеку, яку Ісак полюбив і взяв за дружину. Правильний вибір нареченої для Ісака був важливий  не тільки для нього особисто. Авраам і Ісак розуміли відповідальність, що поклав на них Бог, давши особливе благословення, бути родоначальниками народу, в якому народився Спаситель,  Син Божий Ісус Христос.

·        Святе Письмо говорить нам про ідеал, якому повинний відповідати чоловік і його відношення до дружини і дітей.  Також Біблія дає нам зразок ідеальної, доброчесної  дружини і матері,  слухняної Богу. Щоб одержати благословіння Боже, кожному необхідно прагнути до ідеалу шлюбу і сімейних стосунків, які дає нам Слово Боже.

·        Якщо ти бажаєш Божого благословення для майбутнього шлюбу і родини, ти вже зараз можеш молитися про це Господу. Також ти можеш просити Бога допомогти тобі зростати і зміцнюватися фізично, душевно, морально і духовно, щоб у свій час досягти достатньої зрілості для вступу в шлюб. Кожному юнаку і дівчині, у тому числі і тобі, можна просити в Господа допомоги знайти у свій час відповідну пару, щоб створити родину, благословенну Богом.

III.       Мої стосунки зі старшими можуть будуватися на духовно-моральних християнських принципах доброзичливості, шанобливості і  подяки  (7 годин)

Урок 15. Якщо хочеш жити довго і щасливо, шануй своїх батьків  (1 година)

Біблійні тексти:   Книга Вихід  20:12; Книга Второзаконня 5:16; 21:18-21; Книга Приповідок  23:22,24,25; 28:24; Послання до Ефесян 6:1-3; Послання до Колосян 3:20

·        Даючи  Десять заповідей Закону, одну з них, п'яту заповідь Господь виділив особливо. Бог велить, щоб усі діти були слухняними своїм батькам, ставились до них з повагою і шаною.  Шанувати – значить слухатися батьків у лагідності і смиренності. Написано в Біблії, що це перша заповідь з обітницею Божою. Отже, Бог установив, що тривалість  життя людини залежить від її відношення до своїх батьків.

·        Гріх, зробивши серце людини бунтівливим і неслухняним, спонукує людину вже з дитинства виявляти неслухняність батькам. Особливо  ця проблема  загострюється в юнацькому віці, коли закінчується дитинство. Підлітку завжди хочеться чинити свавільно (робити так, як сам того хоче) і  самовільно (не запитуючи дозволу). Це приводить до конфліктів з батьками і порушенню Божої заповіді.

·        Слово Боже велить  дітям бути слухняними своїм батькам, тому що це приємно Господу. Виходить, не слухаючи батьків, ти грішиш не тільки проти них, але і проти Бога. Неслухняність батькам – це дуже серйозний гріх проти Бога. Неслухняність і непокору батькам Біблія називає злом, що руйнує не тільки стосунки в родині, але і руйнує душу дитини, що росте заколотником. Це робить руйнівну дію в житті людини і в  житті всього суспільства. Божий закон для Ізраїльського народу встановлює покарання для того, хто не шанує, не слухається і не поважає своїх батьків.  За буйне поводження, за пияцтво і неслухняність батьки були зобов'язані  свого непокірливого сина віддати  на суд старійшин, що  присуджували його до смерті. Таке суворе покарання було встановлено для того, щоб винищити зло із осередку народу Божого.

·        Якщо ти хочеш жити довго і щасливо, будь слухняним своїм батькам, поважай їх і шануй. Навіть якщо тобі здається, що батьки не праві, і ти не бажаєш чинити за  їхньою  волею, послухайся їх, і благословіння Боже буде з тобою.

·        На жаль, деякі  батьки, що не знають Бога і Його заповідей, схиляють своїх дітей до гріховних дій (обману, вживанню алкоголя, злодійству і т.п.). У такому випадку,  син чи дочка, що знають заповіді Божі, можуть звернутися до Господа за  допомогою, щоб Сам Бог захистив їх, допоміг їм виконати Його заповіді і не грішити. 

·        Якщо ти усвідомлюєш, що тобі важко бути слухняним своїм батькам, і що ти порушуєш заповідь Божу, попроси прощення в Господа. Також попроси прощення в батьків за всі випадки, коли ти порушив заповідь Божу,  і не виявив до них поваги і шани. Якщо ти бажаєш жити на землі довго і щасливо, попроси в молитві Господа, щоб Він допоміг тобі в кожному конкретному випадку виявляти повагу і шану до своїх батьків.

Урок 16. Ніколи не кажи злих слів на своїх батьків, щоб не прийшло на тебе  покарання Боже (1 година)

Біблійні тексти:   Книга Второзаконня 27:16; Псалом 49(50):16-23; 118(119):11; Книга Приповідок   15:1,4,28; 20:20; 21:23; 30:11,17; Євангелія від Матвія 12:36,37; 15:1-4; Євангелія від Марка 7:5-10; 1 Послання Петра 2:1,2; 2 Послання Петра 2:9,10; Послання до Римлян 3:10-18; Послання до Ефесян 4:29-32; Послання до Колосян 3:8-10;

·        Лихословити, вживати лайливі, злі слова – це гріх. Це гріх перед тією людиною, кого ти ображаєш, але, насамперед,  лихослів'я  – це гріх перед Богом. Слово Боже говорить, що кожна людина дасть відповідь перед Богом за усі свої слова. Особливо тяжкий гріх – це злословити своїх батьків. З того, хто лихословить батьків, говорить на них злі, лайливі слова, знімається благословення Боже.

·        Вказуючи фарисеям і книжникам, що вони,  виконуючи передання людські,  переступають заповіді Божі, Господь Ісус Христос згадав їм саме ці заповіді Закону Божого: “Шануй батька і матір”, і “Хто злорічить на батька чи матір, - хай смертю помре”.

·        У Біблії сказано: хто лихословить  своїх батька та матір, того світильник згасне серед глибокої пітьми. Це означає, що людина, яка злословить своїх батьків і  не бажає покаятися в цьому гріху, втрачає можливість побачити світло спасіння і гине назавжди в пітьмі зла і гріха. 

·        Щоб очистити своє серце і свого язика від лихослів'я і злих слів, необхідно наповняти свою душу Словом Божим. Щоб не грішити, треба приховати заповіді Божі у своєму серці.  Апостол Петро, закликаючи віруючих відкласти всяке лихослів'я, радив їм полюбити чисте духовне молоко Слова Божого, щоб, подібно дітям, вживаючи його, духовно зростати і не грішити перед Богом. Бог  велить нам, видаливши від себе  всяке роздратування, гнів, лемент і злісне лихослів'я, бути добрими і жалісливими один до одного. 

·        Якщо ти шкодуєш про всі злі, лайливі слова, що ти вимовляв на людей, і особливо на батьків, попроси прощення в Господа, а також у тих, кого ти ображав своїм лихослів'ям. Якщо ти хочеш, щоб твої слова, сказані як батькам, так і іншим людям, завжди були добрими, попроси в Господа, щоб Він допоміг тобі контролювати і стримувати свої почуття і язика від усякого зла.  Також ти можеш наповнювати свою душу (розум і почуття) Словом Божим, і тоді гнів, лихослів'я і роздратування видаляться з твого серця.

Урок 17. Щоб жити в благословінні Божому, ніколи не бунтуй проти своїх батьків  (1 година)

Біблійні тексти:   2 Книга Самуїлова 15:7-14; 18:9-15,31-33; Псалом 24(25):8,9; 30(31):20,21; 31(32):9,10; 36(37):8-11; 137(138):6; 146(147):6;  Книга Приповідок   3:33-35;  10:1,12; 13:1;  15:5,10,18; 16:17-19;  17:21; 21:4,7; 24:21,22; 25:15; Євангелія від Матвія 11:28-30; 19:26; Євангелія від Марка 10:27; Євангелія від Луки 18:27; Послання Якова 1:21; 4:10; 1 Послання Петра 5:6; Послання до Филип’ян 2:3; 4:5

·        Гріх робить серце бунтівним і зарозумілим настільки, що навіть  дитині чи підлітку важко упокорюватися перед батьками і виявляти слухняність, лагідність, покірливість.  Бунтівний стан серця походить із самої основи гріха – гордовитості. Гордовитість  затьмарює розум,  заважаючи людині бути мудрою, щоб розрізняти добро і зло. Гордовитість озлобляє серце, роблячи його непоступливим і бунтівним, схильним до повстання,  агресивного протесту і насильству. 

·        Святе Письмо  дає можливість побачити, що Бог благословляє тих, хто, утихомирюючи свою гордовитість і зарозумілість, відкидаючи бунт і норовистість, обирає у своєму житті шлях слухняності,  смиренності, лагідності, покірності, м'якості. Лагідність – це доброта і м'якість у вчинках і поводженні, заснована на любові, терпінні і милосерді, що виходить із глибини люблячого серця. Смиренність – це здатність до слухняності, здатність підкоритися,  приборкуючи свою гордість і  свавілля. Оскільки гріховна природа людського серця настільки сильна, що сама людина самотужки не може змінити своє серце і відразу стати лагідною і смиренною, Господь пропонує Свою допомогу. Що не можливо людині, те можливо Богу. Всемогутній Бог може змінити людське серце, якщо сама людина того захоче. Господь Ісус Христос закликає нас навчитися в Нього лагідності і смиренності.

·        Господь благословляє людей лагідних і смиренних, але знімає благословіння із заколотників, що повстають проти старших, і особливо проти батьків. Слово Боже попереджає нас про небезпеку перебувати в стані бунтівного, агресивного духу,  тому що такий стан серця веде до руйнування особистості людини, а також до руйнування стосунків з іншими людьми і до руйнування суспільства. Неслухняність і заколот проти батьків – це серйозний гріх проти Бога, за який  людину може спіткати суворе покарання смертю. Ми можемо побачити повчальний приклад у Біблії, коли читаємо про життя і смерть Авесалома, неслухняного і бунтівного сина царя Давида. Звертаючись до прикладів з повсякденного життя, ми можемо переконатися, що бунт проти старших, і особливо проти батьків приводить до трагічних наслідків.

·        Якщо ти бажаєш проводити життя в благословінні Божому, то, утихомирюючи свою гордовитість і зарозумілість, відкинь бунт і норовистість.  Обери для свого життя шлях слухняності,  смиренності, лагідності, покірності, м'якості. Усвідомлюючи, що сам ти не зможеш досягти цього, попроси в молитві Господа змінити твоє серце і зробити його здатним до слухняності, смиренності і лагідності.

Урок 18. Вивчивши заповіді, які Бог дав батькам для виховання дітей, ти зможеш розуміти, що таке батьківський обов’язок (1 година)

Біблійні тексти:   Книга Вихід 34:5-7; Книга Второзаконня 6:1-9,20-21; 11:18-21; Псалом 77(78):1-8; 126(127):3-5; Книга Приповідок  13:24; 17:6; 19:18,19;  22:6,15;  23:13,14;  29:15,17; Євангелія від Луки 1:13-17; Послання до Ефесян 6:4; Послання до Євреїв 12:5-11;

·        Для тих, кому Бог дає дітей, Він установив батьківські обов'язки, а також відповідальність за виховання своїх дітей. Цю відповідальність батьки несуть перед Богом, перед суспільством, у якому живуть, перед своїми дітьми, а також  перед наступними поколіннями нащадків. Батьківський  обов'язок – любити і виховувати своїх дітей у страху Господньому.  Це означає, що батьки зобов'язані виховувати своїх дітей таким чином,  щоб діти знали Господа, а також,  знаючи  і виконуючи  Його заповіді, прагнули до життя в Божому Царстві. Батьківський обов'язок  – матеріально утримувати своїх дітей до повноліття.

·        Гріх  настільки зіпсував серце людини, що деякі батьки навіть до своїх власних дітей ставляться безвідповідально, байдуже, а іноді навіть жорстоко. Такі батьки чинять гріх перед Богом і понесуть покарання за порушення заповідей Божих і невиконання свого батьківського обов'язку.

·        Щоб приготувати серця людей до приходу Сина Божого, Господь призначив для Івана Хрестителя прийти саме перед  Спасителем. Сповіщая його батьку, священику Захарії  про його народження,  Ангел Божий сказав, що багато хто з людей  народженню  Івана зрадіють і навернуться до Бога, неслухняні повернуться до мудрості праведних, а  серця батьків він приверне дітям, щоб спорядити для Господа готових людей.  Ппривернути  серця батьків дітям означає допомогти батькам усвідомити свій батьківський обов'язок нести відповідальність перед Богом за виховання і майбутнє своїх дітей.

·        Для того щоб правильно виховувати своїх дітей, батькам,  насамперед, необхідно бути самим слухняними Богу і приймати своїх дітей, як нагороду, як подарунок від Господа.  Виховувати дітей у напоминанні та остереженні Божому  – значить виховувати дітей у любові, не дратувати їх, а заохочувати за слухняність, і карати, коли вони неслухняні. Святе Письмо учить, що батьки зобов'язані карати дітей за неслухняність, щоб виправляти і направляти їхню поведінку і вчинки. У цьому виявляється справжня любов батьків до дітей, що виконують свій батьківський обов'язок перед Богом.

·        Якщо ти хочеш краще розуміти своїх батьків, розуміти їхні виховні дії стосовно тебе, вивчи заповіді Божі, які Господь дав у Святому Письмі. Також, досліджуючи веління Божі батькам, ти зможеш усвідомити свою відповідальність перед Богом за створення своєї майбутньої родини і виховання своїх майбутніх дітей. Уже зараз ти можеш молитися, щоб Господь допоміг тобі зрозуміти, запам'ятати і застосовувати Його заповіді, щоб ти з юних років розумів, що таке батьківський обов'язок і відповідальність перед Богом за  виховання дітей. 

Урок 19. Виконуючи обов'язок перед батьком і матір'ю, будь вдячним своїм батькам
 (1 година)

Біблійні тексти:   Книга Левіт 19:32; Книга Приповідок   15:20; 19:14,26; 23:22,24,25; 28:24; Євангелія від Матвія 7:1; 15:1-9;   Євангелія від Марка 7:1-13;  Послання до Ефесян 5:20; 6:1-3; 1 Послання до Солунян  5:18; 1 Послання до Тимофія 5:4; 2 Послання до Тимофія  3:1-5

·        Як сказано у Святому Письмі,  Богу  приємно, щоб діти училися шанувати свою родину і віддавати належне своїм батькам. Це означає, що Бог благословляє кожного, хто  вдячний своїм батькам і виконує свій обов'язок сина або дочки перед ними. Воля Божа полягає в тому, щоб ми мали вдячні серця і за усе дякували.

·        У чому складається обов'язок і відповідальність  сина чи дочки перед батьками?  Чому треба бути  вдячним і за що потрібно дякувати батькам? Чому людям так важко бути вдячними і виконувати свій обов’язок перед батьками? Як виявляється невдячність? Хто може допомогти тобі стати вдячним?

·        Обов’язок кожного сина і дочки коритися своїм батькам, тому що цього вимагає справедливий Божий Закон. Також  сину чи дочці, незважаючи ні на що, необхідно з повагою ставитись до своїх батьків, радувати їх своїм добрим відношенням,  добрими словами і вчинками.  Таке відношення діти повинні зберігати протягом усього життя, і особливо, коли батьки стануть старими, ослабнуть і не зможуть самі себе утримувати. Обов’язок кожного дорослого  сина чи дочки утримувати своїх хворих і старих батьків, а також  піклуватися про їх.

·        Гріх зробив людське серце невдячним.  Докоряючи фарисеїв і книжників у лицемірстві, Ісус Христос сказав, що вони усунули заповідь Божу про шанування батьків своїми людськими переказами й обрядами. Таким чином, на цьому прикладі ми може побачити, що людина, яка не шанує батьків і не піклується про них, не може догодити Богу, навіть якщо вона виконує  всі релігійні обряди.

·        Однією з ознак останнього часу перед другим пришестям Господа Ісуса Христа Апостол Павло називав тяжкі часи падіння моралі і посилення аморальності людей, коли разом з нахабністю, жорстокістю, лихослів'ям, буде особливо явно виявлятися гріх невдячності і непокори батькам. Зневага своїм обов’язком перед батьками приводить людину до жорстокості серця, до лицемірства, до споживчого і корисливого відношення до своїх батьків, і, зрештою, до відчуження від них.  Слово Боже застерігає синів і дочок від того, щоб розоряти і виганяти своїх батьків. Такі діти названі  безсоромними і  безчесними. Їх чекає покарання Боже.

·        Невдячне серце потерпить втрату, тому що завжди пожне те, що сіяє. З невдячною людиною інші люди завжди чинять невдячно. Особливо небезпечно засуджувати своїх батьків, тому що, як застерігає Слово Боже, яким судом судиш, таким і тебе будуть судити. Якщо твої діти побачать, що ти зневажаєш своїх батьків і не шануєш їх, можеш не сумніватися, таке відношення дітей чекає і тебе.

·        Тільки Господь може зробити наші серця по справжньому  вдячними. Для цього необхідно навчитися дякувати Богу за усе, що він дав, але особливо за життя і за батьків, через яких ти з'явився на світ. Тому що саме через твоїх батьків Бог дав тобі життя на землі, що є тільки початком життя вічного. Батьків необхідно дякувати за те, що, виявляючи свою любов, вони піклуються про фізичне, моральне  і матеріальне благополуччя своїх дітей.  Віруючі батьки також піклуються про душу і духовне життя  дитини, приводячи її до Бога.

·        Якщо ти хочеш догодити Богу, виконуючи свій обов’язок перед батьками, завжди будь вдячним їм. Якщо ти почуваєш, що це важко для тебе, то попроси в молитві Господа навчити тебе бути вдячним і радувати своїх батьків добрим ставленням. 

Урок 20. Поважай тих, хто учить тебе добру, і завжди будь вдячним  своїм вчителям і наставникам (1 година)

Біблійні тексти:   Псалом 70(71):17; Книга Приповідок   1:2-5,7,8; 3:1,2; 4:13; 5:12,13; 8:33; 9:9; 10:17; 13:1,18; 15:32; 22:6; Євангелія від Матвія 12:36,37;  23:1-36; Послання Якова  3:1,2; 2 Послання до Тимофя 3:16; Послання до Євреїв 13:7,17;

·        У Біблії сказано, що кожний з нас має потребу в настановах  та  навчанні, щоб навчитися жити праведно і чинити по Слову Божому. Того, хто, відкидаючи навчання і настанови, ставиться недбайливо до своєї душі, чекає убогість і посоромлення.  А хто дотримується настанов та прагне навчання, той здобуває розум і буде в честі.

·        Слово Боже велить,  щоб кожний з нас поважав  людей, що учать добру і наставляють у тому, що необхідно для чесного і праведного життя. Особливо Святе Письмо велить пам'ятати тих наставників, хто учить Слову Божому, радить наслідувати їх вірі і коритися ім.  Будь вдячний своїм вчителям і наставникам, які навчають тебе правді, учать добру, піклуються про твоє моральне і професійне виховання. 

·        Святе Письмо говорить про велику відповідальність людини бути вчителем.  Якщо за кожне пусте слово людина дасть відповідь перед Богом  судного дня, то тим більше кожен учитель стане перед Богом і дасть відповідь за те, чому він учив інших, і особливо дітей. Господь Ісус Христос застерігав від гріха тих, хто претендував називатися шановним  учителем, хто намагався  учити інших, але сам не хотів бути слухняним Богу.  Тільки читаючи і досліджуючи Слово Боже, ти зможеш навчитися відрізняти справжнього вчителя, що учить правді і добру, від того, який живе в неправді й учить цьому інших. Остерігайся таких неправдивих вчителів  і молися, щоб Господь захистив тебе від них.

·        Справжні, щирі вчителі і наставники заслуговують твоєї поваги і подяки. Своєю старанністю в навчанні, добрим, шанобливим ставленням ти можеш висловлювати подяку за їхню працю. Твоя подяка наповнить серце вчителя радістю й оптимізмом, дасть натхнення для подальшої роботи з учнями.

·        Якщо ти хочеш навчитися поважати своїх вчителів і наставників, і бути вдячним їм, попроси в молитві Господа допомогти тобі в цьому.  

Урок 21. Остерігайся старших, які схиляють молодь до гріха (1 година)

Біблійні тексти:   Книга Буття 39:1-23; Книга Пророка Єремії  26:1-16; 27:9,10; 28:117; 29:8,9, 29-32; Книга Приповідок   1:10-19; 11:27; 16:29,30; 19:5; 21:28;  Євангелія від Матвія 7:15;  15:19; 18:1-14; 24:11,23-27;   26:59,60;  2 Послання Петра 2:1;  1 Послання Івана 4:1; Послання до Римлян 16:17-18; Послання до Галатів 5:19-21; 2 Послання до Тимофія 4:1-4; Об’явлення  19:20;  20:10-15

·        У нашому світі, де так багато зла, молодим людям необхідно остерігатися старших, які живуть у гріхах і схиляють до цього інших, а особливо молодь.  Біблія застерігає молодих людей не погоджуватися ходити шляхом зла і гріха, і ухилятися від таких пропозицій, що приводять на цей шлях.  

·        Чи завжди потрібно слухатися старших і довіряти їм? Як довіряти старшим, але не бути  обманутим? Як зрозуміти, що є гріхом, у якому небудь  вчинку чи дії, які пропонують тобі зробити старші?  Що робити, якщо старші схиляють (спокушають) до гріховних дій? Хто може допомогти, захистити й уберегти тебе від гріха?  Яке покарання чекає тих, хто схиляє (спокушає) молодших до гріховних  вчинків?

·        Для того, щоб відрізняти добро від зла, правду від неправди, праведний вчинок від гріховного, необхідно знати і пам'ятати заповіді Божі. Щоб зрозуміти, що є гріхом у твоїх думках, почуттях, бажаннях, вчинках, необхідно їх звіряти  з заповідями Божими.   Так само можливо впізнати гріх і в іншій людині, звіряючи її слова, вчинки, дії з заповідями Божими. Все, що Слово Боже забороняє людині і називає гріхом,  необхідно відкидати й уникати.

·        Біблія дає нам дуже повчальний приклад з життя Йосипа, який з дитинства хотів бути слухняним Богу. Навіть у найважчий  для нього час, коли він був рабом у Єгипті, Йосип жив і чинив так, щоб уникнути гріха, і залишитися чесним.  Тільки завдяки тому, що Йосип знав повеління Божі щодо чистоти шлюбу і чесності стосовно інших людей, йому вдалося відкинути гріховні домагання негідної жінки й уникнути гріха.

·         Молодий пророк Єремія, поставлений Богом, іноді в  небезпечних для життя умовах сміливо проголошував правду Слова Божого. Деякі поважні і шановані усіма  люди, що називали себе пророками, проголошували неправду і вели непримиренну боротьбу проти Єремії і правди Божої.  Однак, незважаючи на всі обставини, Єремія самовіддано боровся проти лжепророків, і ніколи не спокусився говорити людям неправду, яка їм подобалася, і яку вони хотіли чути. Дуже часто  знаходячись перед обличчям смерті, Єремія, відкидаючи неправдиві пророцтсва,  відстоював правду, не дивлячись ні на які людські авторитети, тому що твердо знав правду Слова Божого.  

·        Святе Письмо, а також християнське життя,  дають нам багато прикладів, коли віруючі, знаходячись перед обличчям спокус і випробувань, у молитві зверталися до Бога за допомогою, і  Він рятував їх від гріха. Господь завжди приходить на допомогу людині, яка хоче устояти, відкинути гріх і залишитися слухняним Богу.

·        Застерігаючи молодь, Біблія попереджає також про покарання  тих, хто відвернув свій слух від правди, звернувся до гріховних оман, та ще й  інших підбиває до зла і гріха. Будуть суворо покарані Богом  ті, хто схиляє молодших до гріхів окультизму (гадання, астрологія, магія,  “екстрасенси”, “ясновидющі” і ін.),  до гріхів ідолопоклонства (псевдовчення і неправдиві релігії й ін.), гріхам блуду і перелюбства, гріхам обману, злодійства, убивства і т.п.   Христос попереджав про таке суворе покарання для них  уже тут на землі, що було б їм краще потонути в морській глибині з жорном млиновим на шиї, ніж спокушати молодших до гріха. Також їх чекає осуд на вічне мучення в озері вогненному.

·        Якщо ти бажаєш завжди бути слухняним Богу й встояти в спокусах і випробуваннях, остерігайся тих, хто схиляє тебе до гріха. Читаючи Біблію, наповняй своє серце і розум Словом Божим, щоб навчитися відрізняти правду від неправди, добро від зла, щоб відкидати гріх.  В усіх важких обставинах життя в молитві попроси допомоги в Господа,  і тікай від гріха.

IV .  Мої відносини із суспільством  можуть будуватися на  принципах християнського і громадянського обов'язку, слухняності державним законам  і конституційному праву свободи совісті (4 години)

Урок 22. Прагни трудитися чесно і сумлінно, щоб приносити користь собі і людям, а також отримати благословіння Боже (1 година)

Біблійні тексти:   Книга Буття 3:19; Книга Приповідок   6:6-11;  10:4,5;  11:1,5,6,11,18,24-26; 12:11,24,27; 13:4; 18:9; 19:15;  20:10,13,17,21,23;  21:25,26;  24:30-34;  Книга Екклезіястова 10:18; 2 Послання до Солунян  3:10;

·        Слово Боже велить кожному з нас трудитися сумлінно і чесно.  Тільки таку працю благословляє Господь. Тільки плоди чесної, сумлінної, творчої  праці приносять людині радість, задоволення і користь.  Душа роботящих насититься, – говорить Слово Боже.

·        З моменту гріхопадіння людина змушена трудитися в поті чола свого, щоб заробити собі їжу і засоби для задоволення інших життєвих потреб. Це означає, що  цілеспрямована праця завжди вимагає зусилля волі людини, напруги його фізичних,  інтелектуальних і емоційних сил, а також вимагає прикладання умінь, здібностей і старання. Однак не всі люди бажають сумлінно і ретельно трудитися.  В житті ми бачимо, що для багатьох людей, які не люблять і не хочуть трудитися,  праця є важким, підневільним, рутинним процесом, який людина виконує без усякого задоволення, і лише для того, щоб заробити собі на їжу.  Гріх вніс у душу людини схильність до лінощів і  відхилення від чесної праці, бажання жити за рахунок чужої праці. Однак Біблія говорить, що хліб, придбаний неправдою, спочатку солодкий, але пізніше після нього рот наповниться піском. Це означає, що хліб, отриманий облудним шляхом, злодійством, чи експлуатацією чужої праці,  ніколи не принесе радості, користі і благословення.

·        Святе Письмо застерігає ледачих, що їх чекає бідність і нестаток, тому що ледачий і недбайливий – це те ж саме, що марнотратний, котрий завжди буде терпіти голод.  Як хто працювати не хоче, - нехай той  не їсть.

·        Слово Боже велить кожній людині трудитися чесно. Це означає, на якому б місці ти не трудився, ніколи нікого не обманюй. Невірні ваги, як всякий обман,  мерзенність перед Господом. Богу бажані правильний рахунок і  чесна вага.

·        Для людини, яка не хоче чесно трудитися, існує небезпека легко піддатися спокусі,  зробити гріх злодійства, грабежу, а потім зовсім стати на шлях беззаконня. Ледачі, нечесні і беззаконники будуть уловлені беззаконням своїм. Їх чекає суд Божий.

·        Якщо ти бажаєш трудитися чесно і сумлінно, щоб отримати благословіння Боже, а також приносити радість і користь собі і людям, то попроси в молитві  в Господа, щоб Він допоміг тобі вибрати  професію чи вид діяльності по душі, щоб ти міг творчо застосовувати свої здібності, таланти і працьовитість.

Урок 23. Щоб виконати свій громадянський обов'язок, не порушуючи заповідей Божих, проси допомоги у Господа (1 година)

Біблійні тексти:   Євангелія від Луки 3:14; Діяння Апостолів 10:1-8,17-48; 1 Послання Петра 2:11-17; 3:10-17; Послання до  Римлян 13:1-14; 1 Послання до Коринтян 7:20,24;

·        Живучи на землі в якій-небудь державі кожний з нас повинний виконувати визначені обов'язки стосовно неї, що називаються громадянським обов'язком. До таких основних обов'язків відносяться:  дотримання Конституції і державних законів, захист Батьківщини, її незалежності і територіальної цілісності, повага до її державних символів,  військова повинність, дбайливе ставлення до природи, культурої спадщини, відшкодування за вчинений збиток, сплата податків.

·        Слово Боже  учить нас підкорятися  державним законам, якщо вони не суперечать закону Божому і не вказують людям робити гріх. Для того, хто хоче бути слухняним Богу, необхідно намагатися жити так, щоб у його житті сповнювалися заповіді Божі, і була видна любов Бога до всіх людей. Якщо Конституція держави заснована на принципах християнської чи гуманної загальнолюдської моралі, то у  людини, слухняної Богу, ніколи  не буде  конфліктів з державою. 

·        Громадянський обов'язок захисту Батьківщини і служби в армії вимагає участь у бойових діях зі зброєю в руках, коли кожен солдат зобов'язаний виконувати команду убивати людей, якщо це вороги, і в такий спосіб порушити заповідь Божого Закону.  Віруючий, який хоче бути слухняним Богу і який не бажає брати в руки зброю, щоб убивати, може просити допомоги у Господа, щоб служба в армії могла бути альтернативною, без зброї. Таким чином, він може догодити Богу, не  ухиляючись від свого громадянського обов'язку.  Альтернативна служба в армії – це служба милосердя, робота в госпіталях і лікарнях, у соціальних організаціях допомоги хворим, інвалідам, старим і т.п. Святе Письмо і практика християнського життя дають нам багато прикладів, коли Бог допомагав віруючим виконати свій громадянський обов'язок таким чином, щоб вони не грішили.

·        Біблія дає нам повчальний приклад праведного життя римського офіцера, командира сотні воїнів Корнилія.  Незважаючи на те, що він був офіцером окупаційної армії, Корнилій догодив Богу своїм благочестям і доброчинністю. Він завжди молився і чинив багато милостині єврейському народу.  Бог послав Апостола Петра, щоб Корнилій і його родина почули і прийняли Добру Звістку спасіння в Господі Ісусі Христі. Життя Корнилія показує, що людина може жити в слухняності Богу,  не ухиляючись від виконання свого громадянського обов'язку.  Також Господь завжди допомагає віруючим в такий спосіб виконати свої обов'язки перед державою, щоб не порушити заповіді Божі.

·        Якщо ти бажаєш бути слухняним Богу і виконувати свій громадянський обов'язок, попроси в молитві Господа допомогти тобі в цьому таким чином, щоб ти не грішив, і в той же час виконував свої обов'язки громадянина. 

Урок 24. Щоб одержати Боже благословіння, не порушуй державні закони і не ухиляйся від сплати податків   (1 година)

Біблійні тексти:   1 Книга Самуїлова  16:7, Книга Приповідок   16:18,19,20; Євангелія від Матвія 5:39-45; 9:9-13; 17:24-27; 22:15-22; Євангелія від Марка 2:13-17; 12:13-17; Євангелія від Луки 5:27-32; 20:19-26;  1 Послання Петра 3:15-17; 4:14-19; 5:5,6; Послання до Римлян 13:1-14;  

·        З давніх часів багатьох людей турбували такі  питання: “На якій підставі деякі люди, що захопили  владу над іншими, оббирають народ податями і податками?”. “Чому чесна людина, що заробила на їжу тяжкою працею, повинна на шкоду своїй родині визначену частину коштів віддавати державі, правителю і численним чиновникам, які  нічого корисного не роблять, а тільки експлуатують народ?”. “Хіба справедливо, щоб ті, що при владі,  нерозважливо витрачали  суспільні гроші за своїм розсудом на бенкети і свої примхи, у той час як народ страждає від убогості?”. “ Чи хоче Бог, щоб віруючі платили податки, які потім йдуть на озброєння, агресивні війни, і інші антигуманні чи марні проекти правителів (наприклад, на руйнування християнських храмів, будівництво концентраційних таборів, будівництво споруджень і підприємств, шкідливих для життя людства,  і т.п.)?”. Особливо ці питання стають  актуальними, коли яку-небудь країну окупують чужоземні завойовники, і встановлюють такі грабіжницькі податі і податки, що народ страждає від голоду й убогості, віддаючи останнє.

·        Коли Ісус Христос ходив по землі Ізраїлю, яка у той час знаходилася під владою Римської імперії, Він часто зустрічався з проблемою небажання людей платити податки, а також бачив  ворожість людей до митарів (збирачів податків). Напевно, перші учні Ісуса дуже здивувалися, коли їхній Учитель підійшов до збирача податків Левія-Матвія, і призвав його йти за Ним, що по суті було запрошенням стати Його учнем. Однак Господь дивиться не на обличчя, і не на  професію чи заняття людини. Господь дивиться на серце. Ісус Христос бачив, що митар Матвій більше всього бажав покаятися і служити Господу. Завдяки цьому, ми тепер можемо читати Богонатхненну  книгу Біблії, що описує життя і діяння нашого Господа Ісуса Христа,  і називається “Євангелія від Матвія”.

·        Христос учить нас не чинити опір державним законам, якщо вони не суперечать закону Божому, а намагатися жити так, щоб у нашому житті здійснювались  заповіді Божі, і була видна любов Бога до всіх людей. Навіть якщо нам випадає потерпіти моральні чи матеріальні збитки від виконання деяких державних законів, ми не повинні боятися цього і виступати проти них, але, вчинивши чесно, цілком покластися на захист і підтримку Божу. Також покладаючись на Слово Боже, ми можемо бути упевнені, що вся історія людства знаходиться під контролем Бога, і що кожний, хто, відкидаючи Закон Божий, робить  зло, буде засуджений і покараний Богом, бо тільки Господь є суддею праведним. 

·        Схильність чинити опір  державним законам походить із гріховного, гордовитого серця, що не бажає нікому підкорятися, але хоче чинити по-своєму.   Однак Святе Письмо учить, що Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать. Краще упокорюватися духом з лагідними, ніж  ділити несправедливий прибуток з гордими. Тому що гордість передує погибелі, а за гордовитістю приходить падіння.

·        Христос піклувався про те, щоб люди, які збирають податі і податки, теж побачили в Ньому любов Божу. Один раз збирачі податей підійшли до Петра і запитали, чи заплатить Вчитель Ісус дві драхми, що було визначено,  як  обов'язкову для всіх данину на храм. Петро заручився, що Ісус заплатить подать. Ісус Христос сказав Петрові, що хоча  така подать на храм установлена людьми, однак, виявляючи повагу до них, Він виконає це встановлення.  Повелівши Петрові піймати рибу і дістати з неї статир (чотири драхми), Христос доручив йому заплатити подать на храм за них обох.

·        Коли Христос учив народ у храмі, фарисеї, бажаючи уловити Його в словах, щоб знайти причину для арешту, використали дуже гостру духовно-моральну проблему  релігійних євреїв  того часу. Вона полягала в тому, що якщо людина хотіла виконувати Закон Божий, то вона вважала за гріх матеріально підтримувати державу ідолопоклонників, якою була Римська імперія з її імператорами-поганами (язичниками). В той же час, кожний   зобов'язаний був платити податки,  а за несплату,  за наказом кесаря (імператора),  кожний міг  бути позбавлений життя. Отже, запитуючи Христа, чи дозволено давати податі кесарю, фарисеї хотіли використати проти Нього як позитивну відповідь “так” (на користь кесаря, але проти релігійних установлень євреїв), так і негативну відповідь “ні” (на користь релігійних установлень, але проти кесаря). У першому випадку фарисеї могли обвинуватити Його в порушенні Божих і релігійних встановлень і віддати на страту, у другому випадку Йому погрожувала страта за висловлення проти законів Римської імперії. Однак Син Божий, сповнений премудрістю Божою,  дав відповідь, яка є велінням також і для нас: “Тож віддавайте кесарево – кесареві,  а Богові – Боже!”.

·        Якщо ти бажаєш отримати Боже благословіння, ніколи не порушуй державні закони,  і не ухиляйся від сплати податків. Які б труднощі, зв'язані з цим, ти не випробував, завжди в молитві проси Господа допомогти тобі чинити чесно,  щоб не грішити, а виконати  волю Божу. 

Урок 25. У лагідності і смиренності моліться за правителів ваших, тому що кожна влада від Бога   (1 година)

Біблійні тексти:   Книга Пророка Ісаї Исаия 40:22-24; Книга Пророка Даниїла  2:1-49; 6:1-16; 11:1-45; 12:1-13;  Діяння Апостолів 5:25-29; 1 Послання Петра 2:11-17; 3:9-17; 4:10,11; 5:5-7; Послання Юди 1:8-9; Послання до Римлян 13:1-7; 1 Послання до Тимофія 2:1-4; Послання до Тита 3:1,2

·        Питання підпорядкування та впокорення владі вставало перед людьми з тих самих пір, коли одні люди встановили  владу над іншими. Гріховна природа спонукує людину з однієї сторони підкоряти своїй владі інших людей, прагнути панувати над ними, а з іншої сторони спонукує противитися і піднімати заколот проти будь-якої влади. Кожний з нас народжується у визначеній державі, де уже яка-небудь встановлена форма влади та існують її державні інститути. Тому кожний може усвідомити перевагу впокорення  владі і державним законам, щоб мати  необхідні умови для спокійного і мирного життя.

·        Кожна людина, читаючи Біблію, може побачити, що людська історія, у тому числі і установлення влади і правителів, знаходяться під контролем Бога. Дивна панорама майбутніх історичних подій була відкрита Богом у сні Вавілонському царю Навуходоносору, войовничому і грізному завойовнику. Божий пророк  Даниїл, від юності відведений у полон,  служив у палаці Навуходоносора. Він  витлумачив сни царя, тому що мав мудрість від Бога.  У ві сні  Навуходоносор бачив боввана (ідола), як би зробленого з різних матеріалів, що символізувало різні історичні періоди, які повинно було  пройти людство від Вавілонського царства до Римської імперії. Однак зміст цього одкровення Божого був у тім, щоб показати царю Навуходоносору, що уся влада знаходиться в руках Всемогутнього Творця. Земному царю Навуходоносору було відкрито,  що і він і його царство пройде і зникне, на зміну йому прийдуть інші царства і царі, що також будуть тимчасовими.  Але по повелінню Божому прийде час, коли Бог Небесний спорудить царство, що повік не зруйнується, воно буде стояти вічно. Це Боже Царство Господа нашого Ісуса Христа.

·        Святе Письмо учить скорятися начальству і владі, бути законослухняним громадянином своєї держави,  готовим  на всяку добру справу. У Біблії сказано, що кожна влада встановлена Богом, тому ті, хто противляться влади в добрих справах, противляться Божому встановленню, і викликають на себе осуд. Якщо влада і правителі в державі не підкоряються Богу і змушують своїх громадян противитися Йому, тоді віруючий вільний від виконання атеїстичних законів, тому що, як сказано у Святому Письмі,  людина повинна коритися більше Богу, ніж людям. Коли цар Дарій за вимогою підступних безбожних людей своїм указом заборонив людям молитися Богу,  Даниїл не став виконувати цей указ. Він за звичаєм,  три рази в день схиляв коліна і молився Господу. Вірність Даниїла  послужила тому, що цар Дарій видав указ, який повелів усім людям тремтіти і благоговіти (поклонятися) перед Вічним Живим Богом, Царство Якого незламне, і панування вічне.

·        Пізніше, коли Даниїл був похилого віку, він отримав одкровення від Бога про хід майбутніх подій  людської історії, зміні царів і царств, про майбутній прихід Спасителя Христа.  Бог відкрив це Даниїлу, тому що він багато молився  і вивчав Святе Письмо, запитував у Господа, коли ж прийде Месія – Христос Спаситель. Даниїл записав у книгу все, що повелів йому Бог, щоб всі наступні покоління, у тому числі і ми, могли дізнатись, що земні царства і правителі є тимчасовими, і що наступить година, коли прийде справжній Вічний Цар – Господь Ісус Христос.

·        В Біблії є повеління для нас  молитись  за царів (правителів) і за всіх начальників, щоб нам проводити життя тихе і безтурботне у всякому благочесті і чистоті. Також багато правителів і керівників мають потребу в тому, щоб навернутись до  Бога, увірувати в Господа Ісуса Христа. Ми можемо молитися про їхнє спасіння, тому що це приємно Богу.

·        Якщо ти бажаєш бути слухняним Богу, то молися за уряд і державні органи влади в нашій країні. Ти можеш просити Господа, щоб в органах влади й уряді було більше вірних Богу людей, які б щиро та віддано служили Богу і своєму народу.

IV.       Мої стосунки та  спілкування з Богом можуть будуватися

на християнських принципах віри (довіри), смиренності і слухняності   (7 годин)

Урок 26. У вірі будь твердим і непохитним, досягаючи через віру праведності і спасіння душі   (1 година)

Біблійні тексти:   Книга Буття 15:1-6; 22:1-18;  Євангелія від Марка 11:23; Послання Якова 2:1; 1 Послання Петра 1:3-9; Послання до Римлян 4:3,16-25; 10:8-17; Послання до Галатів 3:6-9; Послання до Ефесян 2:4-10; Послання до Колосян 1:20-23; 2 Послання до Тимофія 4:7; Послання до Євреїв 10:35-39; 11:1-40   

·        Віра – це повна довіра словам Бога і впевнене чекання виконання Божих обіцянок про Спасителя і Господа Ісуса Христа.  Віра – це коли, цілком довіряючи  Богу, людина живе відповідно до Божого Слова, прагнучи застосовувати у своєму житті (думках, почуттях, бажаннях, вчинках, стосунках, спілкуванні) істини і веління Божі. Віра веде до слухняності і  спонукує  людину до життя в постійній присутності Бога – люблячого Отця Небесного, довіряючи йому усе своє життя, знаючи, що нічого не приховане від Нього. Через віру в Господа Ісуса Христа кожний може знайти праведність і отримати спасіння як дарунок Божий. Така віра  робить людину здатною виявляти  любов Божу до інших людей. Твоя віра може бути твердої та непохитною, і, незважаючи на будь-які випробування  і труднощі, вона буде тобі допомагати прагнути  до Небесного Царства Господа  Ісуса Христа.

·        Для того щоб зрозуміти, що таке віра, як зразок ми можемо узяти віру Авраама, якому Бог поставив її  в праведність. Все  життя Авраама проходило перед обличчям Бога, і він вірою корився Богу. Чекаючи спадкоємця, обіцяного Богом, він жив відповідно своїй вірі. Коли обіцяний син Ісак став підлітком, Бог випробував віру Авраама. Повелівши принести в жертву Ісака, Бог через цей образ показав Авраамові, що приготував жертовного Агнця, Сина  Божого, Який став жертвою за гріхи всіх людей. Авраам і в цьому важкому випробуванні  залишився вірним і слухняним Богу. Покладаючи Ісака на жертовник, він вірив, що Бог вподобав Собі жертовне ягня, і може воскресити його сина з мертвих. Однак  Богу не потрібні людські жертви. Замість Ісака тоді в жертву був принесений овен, приготовлений Богом.  Таке важке випробовування  віри Авраамові довелося пережити  для того, щоб здійснилась Божа обіцянка про народження особливого нащадка Авраама, Сина Божого Ісуса Христа,  у  Якому згідно Божій обітниці  благословилися всі народи землі.

·        Святе Письмо учить, що віра від слухання, а слухання  від слова Христового. Це означає, що віру дає Господь тільки через Своє Слово. Якщо ти будеш читати і слухати Слово Боже, то твоя віра буде зростати і зміцнюватися. А без віри догодити Богу неможливо. У Біблії написано, що праведний житиме вірою, а хто захитається, того не вподобає Бог. Для спасіння  необхідно твердо стояти у вірі, очікуючи виконання Божих обіцянок. Бог може випробовувати, тобто тренувати віру людини, щоб віра її зміцнювалася і зростала. Справжня випробувана віра  подібна до щирого дорогоцінного золота, що пройшло очищення через вогонь.

·        Якщо ти бажаєш мати віру Божу, щоб догодити Богу,  і у вірі бути твердим і непохитним, намагайся читати і слухати Слово Боже щодня. Також ти можеш просити в молитві Бога  допомогти тобі зростати і зміцнюватися у вірі, щоб твердо стояти вірою до спасіння душі.   

Урок 27. Прагни до виконання доброї та досконалої  волі Божої   (1 година)

Біблійні тексти:   Псалом 39(40):9; Євангеліч від Матвія 6:10; 7:21; 12:46-50; 18:14; 26:36-46; Євангелія від Марка 3:31-35;Євангелія від Івана 4:34;  5:30; 6:38-40; 7:16,17; 1 Послання Петра 2:15; 3:17; 4:1,2; 1 Послання Івана  2:17; Послання до Римлян 12:1,2; Послання до Ефесян 5:17; Послання до Колосян 1:9-11; Послання до Євреїв 10:36; 13:20,21; Об’явлення 4:11;

·        Якщо ти бажаєш бути в правильних стосунках з Богом, прагни виконувати Його добру та досконалу волю. Добра воля – означає волю, спрямовану на дію добра, вчинку, наповненого  добротою  Божою. Досконала воля – це воля, спрямована на досконалу дію, тобто таку дію, що є найкращою і не вимагає виправлення, тому що приносить плоди добра і любові.

·        Людина у своїй неслухняності Богу завжди хоче виконувати свою власну волю. Гріхопадіння почалося саме з того, що людина відкинула волю Божу щодо свого життя. Людина, обравши шлях свавілля, стала грішною і втратила здатність виконувати волю Божу. Самовілля людини завжди приводить її до гріха і покарання за гріх.  Тільки довірившись Господу Ісусу Христу, людина може знову отримати здатність виконувати волю Божу.

·        Син Божий Ісус Христос показав нам досконалий приклад виконання волі Божої. Христос сказав, що Він прийшов діяти не за Свєю волею, але прийшов виконати волю Свого Отця.. Воля Отця Небесного є та, щоб кожний віруючий у Господа Ісуса Христа мав життя вічне. Одного разу, коли Ісус учив народ, Він використав приклад тісного, родинного зв’язку, показуючи, наскільки важливо для Нього, щоб людина виконувала волю Божу. Господь сказав: “Хто буде виконувати волю Отця Мого Небесного, той Мені брат і сестра і матір”. Знаходячись в борінні у Гетсиманськім саду, Ісус Христос тричі молився Отцю Небесному. Тричі Його молитва закінчувалася словами: “Нехай буде воля Твоя”.

·        Ісус Христос учив нас молитися Отцю Небесному. У молитві “Отче наш” ми завжди можемо просити Бога: “Нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі”. Щоб пізнавати волю Божу, необхідно читати і вивчати Святе Письмо, через яке Бог відкриває  Свою волю кожній людині.

·        Якщо ти бажаєш виконувати волю Божу у своєму житті, скажи про це Господу в молитві. Попроси Бога допомогти тобі в кожному конкретному випадку розуміти волю Божу, і завжди чинити так, як хоче Господь, тому що Його воля добра та досконала. 

Урок 28.  Перебувай у Христі та у Його слові, щоб знайти  небесний сенс життя 
(1 година)

Біблійні тексти:   Книга Екклезіястова  1:1-14; 12:13; Євангелія від Івана 15:4-17; 17:1-26; 2 Послання Петра 3:18; Послання до Римлян 12:2; Послання до Євреїв 11:8-10,13-16; Об’явлення  21:1-27; 22:1-5 

·        Навіщо я народився і живу на землі? У чому сенс життя?  Як його знайти? Яка мета мого життя? Що попереду, після цього життя? Ці питання часто повстають перед людиною в юності, на початку самостійного життєвого шляху. Міркування про сенс життя древнього проповідника Екклезіяста ввійшли у Святе Письмо саме для того, щоб ми теж могли простежити за думкою цієї мудрої людини, натхненної Богом. Спираючись на великий життєвий досвід, Екклезіяст спочатку все, що робиться під небом, називає марнотою. Але, досліджуючи багато явищ життя і відкриваючи їх зміст, він завершує своє міркування словами: “Підсумок усього почутого: Бога бійся, й чини Його заповіді, бо належить це кожній людині!”.

·        Знаючи нашу потребу в пізнанні справжнього сенсу життя, на останній вечері перед розп'яттям Христос пояснив, яким чином ми можемо знайти цей сенс. Порівнюючи Себе з виноградною Лозою, а нас, що вірують в Нього, з гілками, Господь Ісус Христос сказав, що, тільки перебуваючи в Ньому, у Його любові  і  Його слові, ми можемо жити повноцінним життям, наповненим справжнім небесним змістом. Справжній небесний сенс людського життя – це перебувати в спілкуванні з Богом, своїм життям і діяльністю приносити плоди для Царства Божого, з радістю дотримуватись заповідей Божих, любити Бога і людей.

·        Молячись Отцю Небесному, Христос просив Його, щоб Він освятив нас Своєю істиною, щоб ми були єдині з Ним. Справжній, небесний сенс життя – це йти за Ісусом Христом, щоб завжди бути з Ним і бачити Його славу. Слово Боже відкриває нам, що ми живемо на землі для того, щоб, почавши шлях пізнання Бога, ми могли  ввійти в життя вічне. Золоте Небесне місто приготовлене Богом для тих, хто знайшов справжній небесний сенс життя ще на землі.

·        Той, хто відкидає  волю Божу і Спасіння  в Ісусі Христі, не може знайти справжній сенс життя, тому що як би він не чинив на землі, неочищений від гріха він стане на  суд  Божий і буде підданий вічному покаранню.

·        Якщо ти бажаєш пізнати і знайти справжній, небесний  сенс життя, вірою перебувай в Ісусі Христі.  Перебувай у Його слові, читаючи і вивчаючи Біблію.  Молячись і виконуючи Божі заповіді, перебувай у Його любові.

Урок 29. Знайди свій вічний небесний скарб,  здобувай його і примножуй  (1 година)

Біблійні тексти:   Книга Приповідок   10:2; 15:6; 21:20; Книга Пророка Ісаї  33:6; Євангелія від Матвія 6:19-21,24; 13:44-46;  Євангелія від Луки 12:15-34; Послання Якова  5:1-8; 1 Послання до Коринтян  13:1-13; 1 Послання до Тимофія 6:17-19

·        У душі кожного з нас з дитинства під впливом безлічі факторів формується життєва система цінностей. Вона визначає наші думки, бажання, почуття, устремління, вчинки і дії. Наша система цінностей виявляється в наших словах, справах, рішеннях, вона впливає на наші стосунки і спілкування з іншими людьми. Вона показує, що для нас найбільш коштовне в житті, в людях, у стосунках і спілкуванні. Система цінностей обумовлює мету і мотиви поведінки, а також спосіб життя людини. Добре, коли система цінностей формується на основі істин Святого Письма та Божих заповідей. Тоді людина дійсно має  справжні цінності, володіє справжнім небесним скарбом, який ніколи не пропаде і не зотліє, тому що він вічний.

·        Гріх спотворює всі справжні цінності в душі людини, а також у його стосунках з іншими людьми. Там, де система стосунків формується без Слова Божого, вона перестає бути системою цінностей, а стає системою суспільних правил та традицій, вигідних конкретним людям. В нашому світі, де швидко поширюється  зло,  існує, проголошується і рекламується така система правил та традицій, що ґрунтуються на гріховних похотях і примхах людей. Її обирають нечестиві люди, що противляться духовно-моральній чистоті  Божого Слова. Ця система суспільних правил та традицій, що претендують називатися “цінностями”,  робить серце людини ще більш гордим, жорстоким, жадібним, заздрим, безвідповідальним, недбайливим, похітливим і корисливим. Розбещуючи серце такими “скарбами”, людина множить зло, його думки, почуття, бажання, устремління завжди спрямовані на те, щоб піднятися над іншими і  вчинити гріх.  Вся нечистота людських правил та традицій, заснованих на гордості і гріховних примхах, буде знищена в озері вогненному. 

·        Що ти більше всего цінуєш у житті, у людях, в стосунках  і спілкуванні з ними? Яка твоя система цінностей? Де і який він, твій скарб, до якого прагне серце? До чого ти прагнеш і чого хочеш досягти?  Які методи ти використовуєш для досягнення своєї мети? Як знайти справжню  систему цінностей, вічний і справжній небесний скарб, що буде перебувати вічно?

·        Господь Ісус Христос,  відкриваючи таємниці Царства Небесного, розповів дві притчі про дорогоцінні скарби. Чоловік, що знайшов скарб в полі, зрозумів, що саме він є найкоштовнішим, чим тільки можна володіти. З радості, він йде і продає все, що має і купує те поле, щоб бути повноправним хазяїном скарбу. Так само і купець, що розуміється   у коштовностях, знайшов одну дорогоцінну перлину, пішов і продав усе, що мав, і купив її. Використовуючи образ купця, що купив дорогоцінну перлину, і образ скарбу, знайденого в полі,  Ісус Христос відкрив, що кожний з нас може прагнути  знайти справжній, вічний небесний скарб.  Ти знаходиш його, слухаючи Слово Боже і виконуючи повеління  Господа, ти осягаєш його в спілкуванні з Богом у молитві,  ти  множиш його, коли виявляєш любов до Бога і ближнього, ти збираєш його, коли жертвуєш чим-небудь заради Господа і  твого ближнього.  Справжній небесний  скарб – це  вічна Божа любов, що наповнює твоє серце, коли ти відкриваєш його для Господа Ісуса Христа. Тільки любов Божа може вибудувати у твоїй душі справжню  систему цінностей, яка буде міцною основою твого життя  і стосунків з іншими людьми.  У Біблії сказано, що все земне пройде. І пророцтва, і знання, і мови – усі пройде і припиниться. Тільки любов Божа ніколи не припиниться, ніколи не пройде.  Тому що вона вічна.  

·        Щоб пояснити, яка небезпека підстерігає людину, яка живе на основі загальноприйнятих людських правил та традицій,  і  не хоче будувати своє життя на основі Слова Божого, Ісус Христос розповів притчу про безрозсудного багатого чоловіка.  Цей багатій прагнув нагромадити собі все більше і більше матеріальних багатств, він розширював свої комори і збирався будувати нові. Метою свого життя він поставив нагромадження багатства для забезпечення свого власного благополуччя, веселого і безтурботного життя в майбутньому. Він був заклопотаний, щоб багатства йому вистачило на багато років, і мріяв нагромадити стільки  майна, щоб забезпечити себе на все життя. Була тільки одна проблема. Він не знав, що його життя підійшло до кінця, і він ніколи більше не зможе користатися своїм багатством.  Ісус Христос сказав, що так буває з кожним, хто збирає скарби для себе, а не в Бога багатіє, тобто,  не збирає вічних, небесних скарбів.

·        Якщо ти бажаєш знайти і придбати свій вічний небесний скарб, хочеш зберігати його і примножувати, скажи про це Богу в молитві. Попроси в молитві Господа навчити тебе витягати вічний небесний скарб зі Слова Божого; ділитися цим скарбом  із ближніми, виявляючи любов до них;  жити на основі Божої системи духовно-моральних цінностей,  прославляючи ім'я Господа Ісуса Христа.

Урок 30. Ніколи не опоганюйся гріхами ідолопоклонства й окультизму, щоб не піддатися Божому  суду  (1 година)

Біблійні тексти:   Книга Вихід  20:1-6; Книга Второзаконня 18:9-14; Псалом 95(96):4,5; 96(97):6,7; 118(119):8-11; Книга Пророка Ісаї  40:18-26; 44:6-27; Книга Пророка Єзекіїля  20:7,8,30-32; Євангелія від Матвія 7:21-23; 17:14-18; Діяння Апостолів 15:19,20; 1 Послання Івана  3:7-10; 5:18-21;  1 Послання до Коринтян 10:7-14; 12:2; 2 Послання до Коринтян 6:14-18; Послання до Галатів 5:19-21; Об’явлення  21:8; 22:14,15

·        Серед  людей у нашому світі усе більше поширюється гріх ідолопоклонства й окультизму. Це відбувається через літературу і періодичні видання, кіно, телепрограми, комп'ютерні програми, ігри і сайти (веб-сторінки), ритуальні предмети неправдивих вчень і лжерелігій. Відкидаючи справжнього живого Бога і Його Слово, люди звеличують, і ставлять вище всього різні предмети, неправдиві вчення, істот (реальних і фантастичних), сили природи, ритуали  і т.п., обожнюючи їх і поклоняючись їм.

·        У Біблії сказано, що людина, яка поклоняється ідолам, тобто істотам чи предметам, що самі є творінням,  робить гріх, що у Біблії названий  духовним перелюбством, тобто гріхом зрадництва стосовно Бога, Творця всього існуючого. Закон Божий забороняє людині поклонятися кому-небудь іншому, крім Бога. 

·        Якщо людина поклоняється ідолам, вона легко стає об'єктом поневолення демонами (бісами, нечистими духами). До цього ведуть і гріхи окультизму.  Окультизм  (occultus – лат.  “таємний, схований”) – це система марновірних, хибних вчень про те, що таємничі надприродні сили потойбічного світу можуть допомагати людям робити надприродні дії, наприклад: дізнатись майбутнє, пророчити долю, миттєво змінити дійсність, захистити, наділити силою і владою. Окультні гріхи – це гадання, астрологія, магія, чаклунство, чарівництво, талісмани, спіритизм і ін. Такі гріхи названі в Біблії гріхами гидоти та мерзенності, а людей, що роблять їх, Христос називає родом невірним і розбещеним.  Такі люди Царства Божого не успадковують.

·        Ідолопоклонство і заняття гріхами мерзенності настільки розділяє людину з Богом, що людина впадає в  залежність від злих, нечистих духів (бісів), і вони, поневолюючи її, роблять людину біснуватою.  Це приводить не тільки до фізичних хвороб, але також вражає розум людини, поневолює його волю, спотворює його почуття, робить його несамовито злим, спонукує робити диявольське зло, а потім веде до погибелі. Людина, що  попадає під владу бісів, не може сама позбутися них. Тільки лише Господь Ісус Христос  може вигнати бісів з людини і звільнити її, якщо  люди моляться про це.

·        Тільки той, хто вірує Господу Ісусу Христу, хто у своєму серці зберігає заповіді Божі, може відкинути гріхи мерзенності і залишитися вірним Богу.

·        Якщо ти бажаєш завжди бути вірним Богу, відкидаючи гріхи ідолопоклонства й окультизму, то скажи про це Господу в молитві. Попроси у Господа прощення за всі ці гріхи мерзенності, з якими тобі приходилося стикатися. Попроси Бога допомогти тобі завжди розпізнавати і відкидати зло там, де воно маскується під виглядом захоплюючих літературних творів, розважальних занять, ігор, амулетів, загальноприйнятих ритуальних і релігійних обрядів, щоб не опоганюватися гріхами ідолопоклонства й окультизму.

Урок 31. Перебувай у спілкуванні з Богом, щоб розуміти шлях, яким Він хоче тебе вести  (1 година)

Біблійні тексти:   Псалом 4:4; 79(80):19; 104(105):1; 114(115):1,2; 144(145):17-21; Книга Пророка Ісаї  55:6-11; Книга Пророка Єремії  33:2,3; Євангелія від Матвія 6:9-13; 21:22; Євангелія від Луки 11:1-13;  Євангелія від Івана 5:39; 14:13; 16:24; 1 Послання Петра 4:7;  1 Послання Івана  3:22; Послання до Римлян  8:26,27; 10:11-17; Послання до Ефесян 6:18; Послання до Филип’ян 4:6,7; 1 Послання до Солунян  5:17;  2 Послання до Тимофія 2:22;  Об’явлення  5:8; 15:3

·        Бог, що створив нас для вічного життя і спілкування, бажає, щоб ми училися говорити з Ним. Кожний з нас має потребу в тому, щоб навчитися говорити з Богом і розуміти те, що Господь говорить нам. Слово Боже заохочує нас говорити з Богом, волати до Нього. Господь дав багато обіцянок тому, хто хоче призивати ім'я Його, слухати Його, говорити з Ним.

·        Одного разу учні Ісуса Христа попросили Його навчити їх молитися. Господь тоді дав зразок молитви, що завжди бажана Отцю Небесному. Молитва “Отче наш” і для нас є зразком, слідуючи якому ми можемо бути упевнені, що завжди будемо почуті Богом. Щоб підтвердити цю істину, Ісус Христос розповів притчу про наполегливого друга. Через цю притчу Господь відкрив істину про те, щоб ми ніколи не боялися звертатися до Бога з проханнями, що люблячий Отець Небесний завжди чує своїх дітей,  і відповідає на їхні молитви, даючи їм благі (добрі) дари. 

·        У Біблії сказано, що всякий, хто прикличе ім'я Господне, спасеться. Це означає, що кожний, хто в молитві призиває ім'я Господа Ісуса Христа для спасіння, буде спасений. Ти теж можеш  призвати ім'я Господнє для спасіння, звертатися до Нього зі своїми  проханнями і потребами, покладаючись на Його обіцянку, що Він завжди почує молитву. Бог обіцяє відкрити Свої великі і дивовижні справи (дії) у нашому житті, якщо ми будемо волати до Нього і сподіватися на Нього. Тому що, як небо вище землі, так шляхи і думки Божі вище наших шляхів і думок.

·        Одного разу, коли улюблений учень Ісуса Христа Апостол Іван був вже в похилому віці, Господь дав йому одкровення останнього часу і показав величну картину поклоніння Богу на небесах. Чотири серафими і двадцять чотири старці попадали перед Агнцем Божим і поклонилися Йому. У їхніх руках були золоті чаші, повні пахощів (фіміаму - запашної речовини, що запалювалась у присутності Божій). Ці пахощі,  приємні Богу,  були молитвами святих, тобто тих, хто увірував в Ісуса Христа і безперестанку молився.

·        Якщо ти бажаєш, щоб у твоєму житті відбувалися великі і дивовижні справи Божі, приклич  Господа в молитві. Ти можеш сказати Богу, що хочеш завжди перебувати в спілкуванні з Ним, слухати і розуміти Його слова, щоб розуміти шлях, яким Він бажає тебе вести. 

Урок 32. Підсумковий урок.  Повторення вивчених духовних істин  (1 година)