Програма для дітей 11-12 років (6-й
клас) на один навчальний рік.
Біблія навчає мене обирати добро
і відхиляти зло
(32 години)
I. Я хочу дізнатись, звідки походить добро, і
чому з'явилося зло, щоб відрізняти їх у житті (8 годин).
Урок 1. Добро (благо) походить від люблячого Бога, воно
було, є і буде вічно (1 година)
Біблійні тексти:
Книга Буття 1:1-31; 2:1-23; Псалом 144(145):9; Євангелія від Матвія
19:17; 2 Послання Петра 3:18; Послання
до Римлян 2:4; 11:22; Послання до Ефесян 2:1-10
·
Біблія навчає нас правді про походження добра і про те, як виникло зло, щоб ми могли, розрізняючи їх, обирати добро і відкидати
зло.
·
В Біблії сказано, що Бог добрий. Доброта походить із самої природи Бога,
вона є якістю Його характеру, що
виявляється у всіх Божих діях, ділах і Його відношенні до всього творіння.
Добро (благо) – походить від люблячого Бога, що дав життя всьому існуючому,
тому добро вічне, як вічний Сам Бог.
Добро - це все, що Бог зробив, робить, і буде робити для благословіння,
щастя і радості людини, для задоволення
його фізичних і духовних потреб у земному і вічному житті. Добро було с самого
початку і навіки призначене людині в
плодах дерева життя, яке Бог виростив посередині раю. Найвище добро (благо) для
людини – зростати в пізнанні Господа Ісуса Христа, через Якого ми одержали від
Бога благодать - благий (незаслужений) дар спасіння і вічного життя.
·
Бог постановив для людини, що таке
добро, ще в Едемськім саду, коли дав заповідь не їсти від дерева пізнання добра
і зла. Він застеріг людей від неслухняності, що призводить до зла.
Віра Богу, довіра Його словам, слухняність Його заповідям і відкрите,
щире спілкування з Богом є добром (благом) для людини. Усе, що перешкоджає
цьому, руйнує віру і призводить до неслухняності Богу, стає злом.
·
Щоб навчитися розрізняти добро і зло у своєму серці й у навколишньому
світі, тобі необхідно для кожного явища (думки, бажання, учинку, події,
відносини) ставити питання. Наприклад,
такі: “ Чи допоможе це мені ще більше вірити Богу і слухатися Його, чи, навпаки, зруйнує мою віру і зробить
неслухняним Богу?”, “ Чи сприяє це
виконанню заповідей Божих, чи, навпаки,
перешкоджає їхньому виконанню?”, “ Чи
зміцниться моє бажання спілкуватися з Богом у молитві, чи, навпаки, мені захочеться із страхом сховатися від Бога?”, “Чи принесе це мені користь для земного і
вічного життя, чи, навпаки, принесе
шкоду?”, “Чи послужить це мені для
зростання в пізнанні Господа Ісуса Христа, чи, навпаки, буде перешкоджати
цьому?”.
·
Якщо ти бажаєш завжди відрізняти добро від зла, щоб обирати добро і
відкидати зло, скажи про своє бажання
Господу в молитві. Також ти можеш подякувати люблячого Бога за все добро
(благо), що Він дав у твоєму житті.
Урок 2. Зло виникло з гордовитості, непокірності та бунту
грішного ангела, що вже засуджений на вічну погибель (1 година)
Біблійні тексти:
Книга Буття 2:9,16,17; 3:1,14,15; Псалом 5:6; 118(119) :21; Книга
Приповідок 6:16-19; 8:13; 11:2;
16:18,19; Книга Пророка Ісаї 2:12; 14:12-15;
Книга Пророка Єремії 50:31,32; Книга
Пророка Єзекіїля 28:11-19; Євангелія від
Івана 8:42-44; Послання Якова 4:5,6; 1
Послання Івана 2:15-17; 3:8; Об’явлення
12:3,4,7-11; 20:10,14,15;
·
У Біблії перше згадування про зло пов'язане з деревом пізнання добра і зла,
що Бог виростив у раї, і заборонив людині їсти від нього. Таким чином, ми дізнаємость, що ще до того,
як Бог створив людину, у всесвіті вже з'явилося зло, що призвело до покарання і
смерті.
Урок 3. Бог наділив тебе
волею, здатною робити вибір, щоб чинити
добро, а не множити зло (1
година)
Біблійні тексти:
Книга Буття 1:28; 2:7-9,15-17; 3:6,7;
Псалом 39(40):9; 142(143):10; Євангелія від Матвія 7:21; Євангелія від Івана 6:38-40; Послання до Римлян 12:2; 2Послання до
Коринтян 3:17; Послання до Ефесян
5:17; 2 Послання до Тимофія 2:24-26;
·
Коли Бог створив перших людей, то з образом і подобою Божою вони
отримали волю, здатну робити самостійний
вибір, тобто отримали спроможність самим приймати будь-яке рішення для дій і вчинків, щоб володарювати
над усім Божим створінням на землі. В
Едемськім саду не було зла, там були всі умови для пізнання добра (блага), що
походить від Бога. Однак серед безлічі прекрасних дерев, що давали людині їжу,
поруч з деревом життя, Бог виростив тільки одне дерево пізнання добра і зла, від
якого заборонив людям їсти. Людині було дозволено все, крім одного: не їсти з
цього дерева, тому що в той день, коли вона з’їсть від цього дерева, то смертю вмре. В самому існуванні цього дерева для людини містилась можливість самостійного
вибору: залишитися слухняним Богу, не
пізнавати зло і ніколи не вмирати, або навпаки, не послухатися Бога, дізнатися,
що таке зло і вмерти (тобто, стати
смертним фізично, а також умерти духовно,
тобто розірвати стосунки з Богом). З
Біблії ми знаємо, що Адам і Єва, хоча і знали заповідь Божу, піддалися обману
диявола, зробили невірний вибір: порушили волю Божу, вчинили по своїй волі, і
дізналися, що таке зло і смерть.
·
У момент порушення волі Божої люди стали смертні, а їхнї душі (думки, почуття, бажання,
прагнення) були зіпсовані гріхом. Гріх став панувати в серцях людей, і
люди втратили можливість бачити святість і славу Божу. Воля
людини може бути дійсно вільною, тільки тоді, коли людина знаходиться в правильних стосунках з
Богом і слухняна Йому. Святе Письмо учить, що тільки там, де Дух Господній, там
воля. У момент гріхопадіння воля людини перестала бути вільної, вона стала
рабою гріха. Ось чому тобі легше зважитися на гріх (неслухняність Богу), ніж
вибрати добро, послухатися Бога і виконати Його заповідь. Роблячи свавільний
вибір грішити, люди думають, що чинять по своїй волі. Але, порушуючи волю Божу,
люди попадають у сіть до диявола, що
уловив їх у свою волю. Таким чином,
виконуючи волю диявола, люди множать зло.
·
Син Божий Ісус Христос завжди виконує волю Отця Небесного. Він сповістив
людям, що воля Отця Небесного є та, щоб кожний віруючий у Сина Божого мав життя
вічне. Воля Божа завжди блага (добра), тому Ісус Христос учить нас підкоряти
нашу волю волі Божій, щоб виконувати її. Він сказав, що в Царство Небесне ввійде тільки той, хто
виконує волю Божу.
·
Бог наділив тебе волею для того, щоб ти міг вибрати і чинити добро, вибрати
слухняність Богу і вічне життя. Якщо ти хочеш, виконуючи волю Божу, обирати
добро і відкидати зло, попроси для цього в молитві допомоги у Господа.
Урок 4. Людина стала схильною до зла через гріхопадіння,
тому що засумнівалась в словах Бога і не послухалася Його (1 година)
Біблійні тексти:
Книга Буття 2:16,17; 3:1-24; Євангелія від Марка 7:20-23; Послання
до Римлян 3:23; 5:12; 6:23; 1 Послання
до Коринтян 15:56;
·
Для кожного з нас дуже важливо вірити словам Бога, не сумніватися в їхній
правдивості, запам'ятовувати їх точно, щоб не перекрутити. Також необхідно
слухатися Бога, тобто прагнути виконати саме те, що Він заповідає.
·
В Едемськім саду, коли змій почав спокушати людину вчинити гріх, він
поставив таке питання: “ Чи справді Господь Бог велів вам не їсти
ні з якого дерева, що в саді?”. На
перший погляд здається, що це питання націлене на уточнення Божої заповіді.
Однак ми бачимо, що друга частина питання містить у собі свідоме перекручування істини слів
Божих. Це питання було поставлене
дияволом так, щоб спочатку збудити в душі людини сумнів у правильності Божої
заповіді, потім схилити її повірити неправді, викликати прагнення знайти добро
(знання) без допомоги Бога, спонукати вчинити по своїй волі, проти волі Божої.
Єва не змогла розпізнати підступний задум диявола. В її відповіді пролунало неначе б то уточнення заповіді Божої, однак, її відповідь теж
перекручувала слова Бога. Коли пролунала диявольська неправда,
вона повірила неправді, тому що
засумнівалася в правильності (правдивості) слів Божих.
·
Гріхопадіння (впадання в гріх) відбулося, тому що людина неначе б то сходила “вниз” наступними
“сходинами”:
-
Єва, почувши слова змія, засумнівалася
в правдивості слів Божих, а також у тому, що добро походить тільки від
Бога;
-
Засумнівавшись, вона втратила довіру заповіді Божій і віру в те, що слова Бога є правда
(істина);
-
вона повірила брехні диявола, що їм не буде покарання за порушення
заповіді Божої, і що Бог нібито дав людині не всі блага, а щось сховав від неї,
і тепер людина може сама взяти ці блага;
-
вона довірилася своєму зоровому сприйняттю (“побачила, що дерево
добре для їжі, і що воно приємне, принадне
для очей”);
-
вона довірилася своїм почуттям і
бажанням (“воно (дерево)
приманювало, було принадним”, тобто бажаним, “щоб набути знання и все знати”);
-
вона поклалася на невірний висновок своїх міркувань, що добре для
людини в одну мить отримати знання, яке
зробить людей богами (всемогутніми володарями), що знають добро і зло;
-
і, нарешті, вона прийняла рішення не послухатися Бога, вчинити по
своїй волі, а потім зробила самовільний вчинок – гріх: їла заборонений
плід, і дала також чоловіку своєму, і він їв.
·
Коли Адам і Єва засумнівалися в правдивості слів Божих, засумнівалися в
Його доброті, і не послухалися Бога, порушивши Його заповідь, у їхні серця ввійшов гріх, зробив їх
смертними і схильними до зла. У Біблії
сказано, що з тих пір усі люди (у тому числі і ми), що народилися на Землі, є
грішниками, тобто схильними до зла і неслухняними Богу. Кожному з нас легше
порушити Божу заповідь, вчинити самовільно за своїми примхами, ніж послухатися
Бога і виконати Його заповідь. Кожний з нас у спокусах зробити гріховний
вчинок повторює кроки “сходження вниз по
сходинках”, що “проклали” перші люди.
·
Слово Боже говорить, що людину опоганює, робить нечистим (нечестивим), те
зло, що виходить із гріховного людського
серця. Тільки Ісус Христос може очистити тебе від нечистоти гріха і допомогти
тобі виконувати заповіді Божі.
·
Щоб дізнаватися і добре запам'ятовувати заповіді Божі, щоб ніколи не перекручувати
їх, ти можеш уважно читати і досліджувати Біблію. Якщо ти прагнеш виконати саме
те, що заповідає Бог, хочеш завжди
вірити словам Бога, ніколи не сумніваючись у їхній правдивості, попроси в
Господа допомоги для цього.
Урок 5. Бог велить обирати добро і панувати над гріхом, ухиляючись від зла
(1 година)
Біблійні тексти:
Книга Буття 4:1-24; 6:5-7; Псалом 33(34):15; 36(37):27; 39(40):5; Книга Приповідок 4:10-15,20-27; 13:19; 15:8-11; 1 Послання
Петра 3:11; 1 Послання Івана 3:11,12; Послання Юди 11; Послання до Римлян 6:11-18,22,23;
Послання до Євреїв 9:11-15,22; 10:10-18; 11:4
·
Господь хоче, щоб ми завжди, довіряючи Його словам, слухалися Його, обирали
добре і чинили добро, пануючи над гріхом у нашому серці. Бог заповідає нам ухилятися
від зла.
·
Серце Авеля було відкрите перед Богом, і, визнаючи, що він грішник, Авель
приніс жертву бажану Богу (жертву від
перворідних тварин з отари своєї, тобто
жертву з пролиттям крові, без якої не буває прощення (відпущення). Каїн не
приніс жертву за гріх, але лише дарунок від плодів землі. Побачивши, що жертва
брата була бажана Богу, Каїн затаїв злість і заздрість. Бажаючи, щоб Каїн
розпізнав гріх у власному серці, і ухилився від зла, Бог спонукував його до
покаяння. Господь сказав Каїну, що в нього є
можливість не піддаватися пожаданню гріха, а, пануючи над ним, обрати
добро. Каїн не послухався Бога, дав можливість гріху панувати над собою, і
вчинив за гріховнім жаданням свого
серця. Каїн, убивши Авеля, зробив зло брату своєму і зробив гріх проти Бога. Не
визнаючи своєї провини, він викликав
прокляття не тільки на себе, але і на всіх своїх нащадків, в яких усі
жадання і думки серця повсякденно були
злі, і які за гріхи були знищені потопом.
·
Жертва Ісуса Христа, що Він звершив на хресті для нашого прощення і спокути
(викупу), позбавила гріх влади і сили.
Кожний з нас, віруючи в Сина Божого Ісуса Христа, отримує можливість у своєму
житті обирати добро, і, ухиляючись від
зла, панувати над гріхом. Якщо ти теж
бажаєш цього, то скажи в молитві Господу про своє бажання бути слухняним Йому,
обирати добро, ухиляючись від зла.
Урок 6. За Законом Божим зло підлягає суду і карається
смертю (1 година)
Біблійні тексти:
Книга Буття 2:7,16,17; 3:19,22; 5:5; 6:5-22; 7:1-24; 9:18,19; Псалом
5:5,6; Книга Пророка Ісаї 31:2; Книга
Пророка Михея 2:1; Євангелія від Матвія 23:35; Євангелія від Івана 5:21-27;
Послання до Римлян 6:23; 1 Послання до Тимофія 2:3,4; Послання до Євреїв 9:27;
11:4; Об’явлення 1:17,18; 20:4-6,11-15; 21:8
·
Святий Бог ненавидить гріх, тому що кожний гріх є нечистота, відчуження від
Бога, і, унаслідок цього, руйнування Божого створіння. Закон Божий
говорить, що наслідком порушення заповіді Божої, відплатою за гріх є смерть.
·
Бог сказав Адамові, коли той згрішив, що прийде час, Адам вмре і
повернеться в землю, з якої узятий, тому що людина створена з пороху земного. Смерть є наслідком
гріхопадіння, і в момент умирання з тіла
людини виходить дихання життя, що Бог вдихнув у нього, і яке зробило її душою живою. Таким чином, ми розуміємо, що
перша смерть, якою люди вмирають – це
смерть фізична, тобто для кожної людини
настає момент переривання життя на землі, коли
душа розстається з тілом,
тіло, що вмерло, стає порохом, і
його потрібно поховати. Фізична смерть людини – це розлука його душі з тілом. З
Біблії ми дізнаємося, що фізична смерть – це тимчасове припинення життя
людини на землі, тому що Бог призначив
для всіх людей воскресіння з мертвих.
Це означає, що прийде призначений Богом
час, і кожний померлий знову оживе,
тобто, його тіло з'єднається з душею.
Подальша доля людини для вічності визначиться тим, що вона обрала у
земному житті: віру і слухняність Богу,
щоб чинити добро, любов до Господа і ближнього,
чи, навпаки, невір'я і відхилення Божого Слова, заповідей Божих, що приводить на шлях зла і вічної погибелі.
·
Святе Письмо також учить, що наслідком гріхопадіння стала смерть
духовна, тобто позбавлення людини святості, впадання в стан зіпсованості і
розриву стосунків з Богом. Це і є вічна смерть, що є вічним розлученням з
Богом, коли людина втрачає можливість перебувати в присутності Божій. Вона
набагато небезпечніша за фізичну смерть, тому що наслідок духовної смерті – вічне покарання в озері вогненному,
вічна погибель. Ця смерть названа смертю
другою.
·
Ісус Христос сказав, що слухаючий Його слово і віруючий у Його Отця
Небесного, має життя вічне і на суд не приходить, але перейшов від смерті в
життя. Це означає, що вічне життя призначене для кожного, хто вірує в Господа
Ісуса Христа, вірить Богу і любить Його. Адже Син Божий для того і прийшов на
землю, щоб відкупити нас від зла і гріха, і дати нам вічне життя. Кожен
віруючий воскресне для життя вічного.
·
Хоча Авель помер фізичною смертю, у Святому Письмі ми знаходимо
підтвердження, що своєю жертвою він догодив Богу. Господь Ісус Христос назвав Авеля праведним,
тобто виправданим Богом. Таким чином, ми можемо розуміти, що Авель ніколи не
вмре другою смертю, а буде жити вічно в Божому Царстві.
·
Зовсім інша доля очікує тих, хто не побажав покаятися в гріхах, подібно
Каїну і його нащадкам. Коли людей
ставало дедалі більше на землі, Бог побачив, що велике їхнє розбещення,
і що всі думки їхні були зло повсякденно. Бог знищив їх фізичною смертю,
наславши для цього потоп, і в такий спосіб припинив поширення зла на землі.
Однак, виконуючи Свою обіцянку спасіння, Бог обрав людину для того, щоб
відновити рід людський. Це був Ной,
нащадок Сифа, якого Бог дав Адамові й Єві замість Авеля. Ной знайшов благодать
Божу, бо був слухняний Богу. Він виконав
усе, що повелів йому Господь, і, ввійшовши до ковчегу із усією своєю родиною,
був врятований не тільки для земного життя, але і для вічного життя в Божому
Царстві. Ті люди, що відхиляють Бога і Його спасіння через Ісуса Христа, у
визначений Богом час, стануть перед
престолом Божого суду, де кожний буде засуджений за своїми вчинками.
·
Якщо ти бажаєш перейти від смерті в життя, щоб ніколи не бути засудженим
Богом, скажи про це Господу в
молитві. Щоб воскреснути і ввійти у
вічне життя в Божому Царстві, попроси в Бога прощення за свої гріхи, які Бог
засудив на розп'ятому Сині Своєму, і за які поніс покарання смертю на хресті
Господь Ісус Христос.
Урок 7. Прагнення звеличитися, панувати і прославитися –
це зло, що приводить людину до руйнування стосунків з Богом та іншими людьми (1
година)
Біблійні тексти:
Книга Буття 9:7; 11:1-9; Псалом 118(119):21; Книга Приповідок 15:25;
16:5,17-19; 18:12; 21:4; 24:12; Книга Пророка Ісаї 14:13-15; Євангелія від Луки 16:15; Послання Якова 4:6,10,13-17; 1 Послання Петра
5:5,6; 1 Послання до Коринтян
13:8-10; Послання до Филип’ян 2:3,4;
·
Святе Письмо говорить, що гріховний стан гордості і марнославства, спрага
слави і вихваляння, прагнення панувати і звеличитися, увічнивши своє ім'я, – усе це зло, що руйнує
здатність людини до творчості, спотворює сенс життя, мету і мотиви праці, а
також призводить людину на шлях руйнування стосунків з Богом і іншими людьми.
·
Нащадки Ноя жили на великій рівнині, говорили на одній мові, і не поспішали
розселятися по землі, як заповів їм Господь. У той час люди навчилися робити
цеглу і вирішили використати цей винахід, щоб побудувати місто, а також незвичайно величне і
високе спорудження – вежу
(башту). Біблія передає нам слова цих людей, у яких позначена мета і мотиви
будівництва – “Тож збудуймо собі башту,
а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення” (тобто звеличимося,
прославимося, і увічнимо своє
ім'я). Ми вже читали в Біблії дуже схожі
слова, коли говорили про виникнення зла.
Слова будівельників башту схожі на слова грішного ангела, які показують
його прагнення звеличитися, панувати і прославитися. Таке устремління
людських сердець – зло, що веде людей до гріха, порушенню заповідей Божих.
Господь зупинив поширення зла, змішавши мову людей так, що вони перестали
розуміти одне одного, припинили
будівництво і розпорошились по всій землі.
Так, місцевість, де відбулася ця подія, була названа Вавилон, що означає
“змішувати, розпорошувати”. З тих пір кожен народ говорить своєю мовою, і ця
обставина довгий час перешкоджало
людству об'єднатися для злих справ і
заколоту проти Бога.
·
З тих пір, як люди стали говорити різними мовами, гріх спонукує народи
марнославно звеличуватися над іншими, вважаючи свою мову і національну
приналежність кращою і вищою інших мов і націй.
Це часто призводить до ворожнечі і воєн між народами і державами. Слово
Боже учить, що в Царстві Божому – Царстві
любові і миру, - мови замовкнуть, тобто всі існуючі на землі людські
мови зникнуть, і усі будуть говорити на одній зрозумілій кожному мові.
·
Якщо ти бажаєш обирати добро, будувати свої стосунки з Богом і іншими
людьми на основі заповідей Божих, то скажи про це Господу в молитві. Також ти
можеш попросити прощення в Господа за все марнославство, гордість і
звеличування, що виявлялося у твоєму житті.
Урок 8. У своєму житті ти зможеш обирати добро і
відкидати зло, якщо будеш просити мудрості у Господа (1 година)
Біблійні тексти:
1 Книга Царів 3:3-15; 2 Книга Хроніки 1:7-13; Книга Приповідок 1:1-33; 2:1-15; 3:5-7,13-26; 16:16,20-23;
23:15-19; Книга Пророка Ісаї 5:20; Послання Якова 1:5,6; 3:13-17; Послання до Євреїв 5:14
·
Для того щоб навчитися обирати добро і відкидати зло, необхідно просити
мудрості в Господа. Святе Письмо говорить, що початок премудрости – страх
Господній. Це означає, що людина, яка боїться порушити заповіді Божі,
віддаляється від зла, і просить допомоги у
Бога, щоб чинити так, як заповідає Господь. Біблія попереджає про
покарання тих, хто зло називає добром, і добро злом, пітьму вважає світлом, і
світло темрявою. Так буває з тими, хто хоче жити своєю людською “мудрістю”, і
відкидає Слово Боже, зневажаючи премудрість, що може дати тільки Господь.
·
Соломон, молодий цар Ізраїлю, що вступив на трон після свого батька Давида,
любив Господа і хотів бути слухняним Йому. Коли Господь з'явився йому в нічному
сні , і сказав, що Соломон може просити, чого він бажає, Соломон попросив у
Бога серце розумне, щоб правильно керувати народом Божим, і розрізняти, що
добро і що зло. Бог благословив бажання Соломона. За те, що він не просив собі багатства,
довгого життя, чи перемог над ворогами,
а просив розуму, щоб чинити те, що бажане Богу,
Господь дав Соломону таке мудре і розумне серце, подібно якому не було
ні до нього, ні після нього.
·
У Біблії сказано, що коли в кого з
нас не дістає мудрості, то ми можемо просити її у Бога, що всім дає просто і без докорів. Адже Господь знає, що
ми маємо потребу в Його допомозі, щоб у кожній життєвій ситуації, розрізняючи добро і зло, обирати добре і
відкидати зле.
·
Якщо ти хочеш навчитися обирати добро і відкидати зло, то, подібно
Соломону, можеш просити мудрості і
розуму в Господа.
II. Я
хочу навчитися чинити добро, ухиляючись
від зла (8 годин).
Урок 9. Щоб навчитись чинити добро, треба звершити гідний
плід покаяння (1 година)
Біблійні тексти:
Євангелія від Марка 1:14,15; Євангелія від Луки 3:1-22; 13:1-5; Діяння
Апостолів 2:38; 3:19; 13:24,25; 17:30; 2 Послання Петра 3:9
·
Святе Письмо навчає: для того щоб
почати пізнавати Господа і навчитися робити добро, бажане Богу, людині необхідно покаятися перед Богом у
своїх гріхах. Без цього серце людини не може пізнавати, що є добро, а що є зло,
не може пізнавати Бога, Його слово, Його волю. Покаяння – це не просто жаль про
свої неправильні вчинки і формальне прохання вибачити. Покаяння – це щире
визнання своєї провини перед Богом, сильне бажання знайти Боже прощення і
спасіння, визволення від покарання за гріх. Покаяння – це навернення людини до
Бога, навернення його серця від свавілля до виконання волі Божої, це прагнення
жити таким життям, якого бажає Бог,
жити, виконуючи Його заповіді.
·
Деякі самовпевнені люди, вважаючи самих себе добрими і праведними, не
бажають визнавати себе грішниками. Вони не хочуть визнавати, що мають потребу в
покаянні і що без допомоги Господа не можуть робити добро, бажане Богу. Вони
намагаються робити те, що вони самі називають
добром, роблячи його самотужки,
ставлячи собі це в заслугу, і вважають,
що Бог повинний їх прийняти за їхні добрі діла.
Така ж проблема була й у деяких людей, що приходили хреститися до Івана
Хрестителя. Побачивши лицемірство (подвійність) їхніх сердець, Іван Хреститель
назвав таких людей родом зміїним, що вказувало на їхнє підступництво. Іван
Хреститель закликав цих людей вчинити гідний плід покаяння. Це означало, що їм необхідно було задуматися про стан своїх сердець,
визнати свою провину перед Богом, і щиро навернутися до Бога з молитвою про
прощення гріхів. Адже тільки в момент справжнього, щирого покаяння, коли людина упокорюється перед Богом, Господь
очищає й обновляє її серце. І тоді людина
вже не хоче і не може жити
гріховним життям, а бажає жити,
слухаючи Бога, роблячи добрі діла, бажані Богу.
·
Коли Ісус Христос почав служіння людям на землі, перші слова Його проповіді
були: “Збулися часи, і Боже Царство наблизилось. Покайтеся, і віруйте в
Євангелію!”. Ці слова звернені до всіх людей, у тому числі і до тебе.
·
Якщо ти бажаєш навчитися робити добро, бажане Богу, створи гідний плід
покаяння.
Урок 10. Ти зможеш перемагати в спокусах, якщо будеш
виконувати в житті заповіді Божі (1 година)
Біблійні тексти:
Євангелія від Луки 3:21-23; 4:1-15; 22:40; Послання Якова 1:12-17;
1 Послання до Коринтян 10:13; Послання до Євреїв 2:17,18; 4:14-16;
1 Послання до Коринтян 10:13; Послання до Євреїв 2:17,18; 4:14-16;
·
Спокуса – це сильне спонукання зробити те, що Бог забороняє, зробити зло,
гріх. Людину може спокушати його власна гріховність, інші люди, чи диявол.
Біблія учить нас, що людина може встояти в спокусі, якщо звернеться до Бога за
допомогою, і що кожну спокусу можна
перемогти, відбивши її словом Божим. Для
цього необхідно вивчати і запам'ятовувати слова і заповіді Божі.
·
Ісус Христос, безгрішний і святий Син Божий, після водохрещення в Йордані, був поведений
Духом Святим у пустелю, де сорок днів
Він нічого не їв. Там Його диявол спокушав та
спонукав Його вчинити проти волі Божої. Ісус Христос переміг спокуси,
відбиваючи їх Словом Божим, і диявол відійшов від Нього.
·
Бувши випробуваний спокусою, Господь
Ісус Христос розуміє наші труднощі і співчуває нам, коли ми переживаємо
випробовування спокусами. У Біблії сказано, що якщо ти переживаєш спокуси, то, прикликав Господа, завжди вчасно одержиш допомогу для перемоги в
спокусі.
·
Якщо ти бажаєш встояти в спокусі й обрати добро, відкидаючи зло, вивчай і
запам'ятовуй слова і заповіді Божі, щоб застосовувати їх у житті. Також не
забувай у момент спокуси прикликати на допомогу Господа Ісуса Христа, і тоді
Він допоможе тобі, виконавши волю Божу, перемогти кожну спокусу.
Урок 11. Ти зможеш навчитися чинити добро, якщо будеш
слухняним Господу Ісусу Христу (1 година)
Біблійні тексти:
1 Книга Самуїлова (Царів) 15:22; Євангелія від Луки 5:1-11; 1 Послання
Петра 1:13-16; Послання до Римлян 6:16,17; 2 Послання до Коринтян 10:5;
·
Часто нам здається, що ми самі знаємо і розуміємо, що таке добро, і
поспішаємо робити щось, і чинити те, що
ми вважаємо правильним. Однак Святе Письмо учить, що тільки Господь може
допомогти нам чинити правильно, щоб добрий вчинок приніс користь не тільки нам,
але і нашим ближнім. Слухаючи Господа Ісуса Христа, ти можеш навчитися чинити
добро.
·
Досвідчений рибалка Симон теж знав, як правильно робити свою справу. Одного
разу на берег Генісаретського озера
прийшов Ісус Христос, і увійшовши в човен Симона, учив народ. Після цього Він
повелів Симонові відплисти на глибину і закинути невід на полов. Спочатку
Симон заперечував, адже він знав, що в
цей час дня улову не буде. Однак, слухаючись Ісуса Христа, він сказав: “За
словом Твоїм укину невода”. Послухавши Ісуса Христа, Симон піймав таку безліч
риби, що невід почав прориватись, і йому довелося кликати на допомогу своїх
товаришів. Вони наповнили обидва човни рибою так, що ті ледь не потонули.
Побачивши це, Симон, якого Ісус назвав Петром, припав до колін Ісуса
Христа. Симон-Петро визнав Ісуса
Господом, і зрозумів, що, тільки слухаючись Його, можна навчитися чинити правильно і робити
добро. Бачачи серця простих рибалок, готових слухатися Господа, Ісус Христос
закликав їх піти за Ним і стати Його учнями. Вони залишили все і пішли за Ним.
·
Біблія говорить, що слухняність краще жертви. Це означає, що Господь
дивиться не зовнішні обряди і ритуали, виконуючи які, люди
думають догодити Богу. Господь дивиться на серце людини, і чекає
слухняності, щоб навчити його чинити правильно і робити дійсно добрі справи,
бажані Богу.
·
Якщо ти бажаєш навчитися робити добро, то слухайся Господа. Попроси Бога в
молитві допомогти тобі бути слухняним Йому, щоб чинити правильно і робити
добро.
Урок 12. Щоб чинити добро, тобі необхідно учитися в Господа Ісуса Христа (1 година)
Біблійні тексти:
Псалом 24(25):4; 26(27):11; 33(34):12; 85(86):11; 118(119):64,66;
142(143):10; Книга Пророка Ісаї 1:17;
2:3; Євангелія від Матвія 5:3-12;
11:28-30; Євангелія від Луки 6:12-26; Євангелія від Івана 6:45; 2 Послання
Петра 2:1-3
·
Кожному з нас, хто бажає чинити правильно і робити добро, необхідно учитися в Господа Ісуса Христа. Він Сам закликає
учитися в Нього, і завжди готовий вчити кожного, хто приходить до Нього.
·
Перш, ніж обрати Собі учнів з багатьох сотень людей, що ходили за Ним, Ісус
Христос перебував всю ніч на молитві до
Бога. Коли ж настав день, Він обрав дванадцятьох учнів, яких назвав
Апостолами (посланниками для проповіді
Євангелії). Безліч людей хотіли учитися в Господа Ісуса Христа. Вони відчували,
що від Нього виходить сила Божа, що приносить зцілення і відкриває правду. Народ приходив і слухав Його слова.
Бачачи бажання людей зрозуміти правду,
їхнє прагнення навчитися робити добро,
Ісус учив їх законам Царства Божого.
·
Проголошуючи заповіді блаженства, Ісус Христос відкрив людям, що таке добро
для них і як їм жити, щоб ввійти в
Царство Боже. Він благословив убогих духом, тобто смиренних і слухняних Богу; Він благословив засмучених і
страждаючих, лагідних і прагнучих правди, милостивих, чистих серцем, миротворців.
Він благословив і підбадьорив тих, хто страждає за свою віру Господу.
·
Напевно, серед людей, що слухали Господа Ісуса Христа, були й такі, хто
зовсім не бажав робити добро, ті, хто любив гріх і не хотів нічого змінювати у
своєму житті. Ми можемо зрозуміти це, за словами Ісуса Христа, що Він
проголосив у проповіді. Господь
проголосив горе (покарання) багатим (які
наживаються за рахунок інших), гордовитим, пересиченим, насмішникам, лицемірам,
брехунам і люблячим лестощі.
·
Біблія попереджає, що, як за давніх
часів були лжепророки, то в нас можуть
з'являтися лжевчителі. Не вчися в тих, хто, відхиляючи Господа, навчає хибним
вченням и неправдивим теоріям. Вони самі
помиляються, роблячи зло, і інших
вводять у гріх. Такі лжевчителі приводять до погибелі. Учися в Господа Ісуса
Христа, і тоді завжди будеш йти шляхом правди і чинити добро.
·
Якщо ти бажаєш чинити добро, і хочеш учитися в Господа Ісуса Христа, скажи
про це в молитві Богу. Читай Біблію щодня, і ти зможеш розуміти правду і робити
добро, як справжній учень Ісуса Христа.
Урок 13. Ти зможеш чинити добро, якщо будеш милосердним
до людей (1 година)
Біблійні тексти:
Псалом 85(86):5; Книга Приповідок
11:17; 14:21; 16:6; 22:9; Книга пророка Михея 6:8; Євангелія від Луки
6:27-36; Послання Якова 5:8-11; Послання до Римлян 12:17-21; 2 Послання до
Коринтян 1:3,4
·
Господь є Бог любові і милосердя. Милість і милосердя – це якості, властиві
Божому характеру, цей прояв Божої любові, доброти і жалю до людини.
Милосердя людини – це не просто
здатність робити добро, а такий
стан серця, що спонукує людину виявляти доброту, співчуття, жалість і
жаль до інших людей, допомагати тим, хто бідує. Бог благословляє тих, хто
милосердний до бідних, страждаючих і нужденних.
Коли людина робить добрі діла для того, щоб її похвалили, чи, навпаки, для
того, щоб не покарали, то такі діла не є проявом милосердя. Милосердя – це
добро, що походить з люблячого серця.
·
Легко виявляти милосердя до тих, хто бідує, хто слабкіший, хто може у
відповідь на твоє милосердя висловити свою подяку і добре відношення. Напевно,
люди, що слухали Господа Ісуса Христа дуже здивувалися, коли почули від Нього
зовсім незвичайні слова, що і нам здаються дивними. Христос велить нам любити ворогів, робити добро тим, хто
ненавидить нас, давати в борг, не
очікуючи одержати назад, благословляти проклинаючих нас, молитися за ображаючих
нас, підставляти другу щоку тому, хто вдарить. Господь бажає, щоб ми
чинили людям так, як хочемо, щоб вони
чинили нам. Він хоче, щоб ми прагнули бути милосердними, як милосердний Отець наш Небесний, Який добрий до усіх, і
також до злих і невдячних.
·
Для того щоб дійсно бути милосердним і чинити добро, кожному з нас необхідна допомога Господа Ісуса Христа.
Тільки Він може зробити серце людини здатним до справжнього милосердя, щоб
множити добро, і перемагати зло добром.
·
Якщо ти бажаєш, щоб твоє серце було по справжньому милосердним і було здатне робити добро, то
скажи про це Господу в молитві. Попроси в Нього прощення за всі ті випадки
немилосердного відношення до людей, що були у твоєму житті, а також попроси
прощення в тих, кого ти скривдив.
Урок 14. Щоб чинити добро, збирай у своєму серці тільки
добрий скарб (1 година)
Біблійні тексти:
Книга Приповідок 2:1-6; 10:2;
15:6; 19:23; 21:20; Книга Пророка Ісаї
33:6; Євангелія від Луки 6:37-45; 12:33,34; Послання Якова 5:1-6;
Послання до Галатів 5:16-26; Послання до Колосян 2:2-7; 1 Послання до Тимофія
6:17-19
·
Щоб робити добро, що походить від щирого серця, необхідно наповнити своє
серце добрим скарбом. Пояснюючи людям цю істину, Ісус Христос зробив порівняння
з деревом, що впізнається по плодах. Він сказав, що по тих плодах, які
приносять вчинки людини, можна
визначити, чим наповнене її серце. Добра
людина з доброго скарбу серця свого виносить добре, а зла людина зі злого
скарбу серця свого виносить зле.
·
Що таке добрий скарб і як їм наповнити серце? Святе Письмо учить, що добрий
скарб – це Слово Боже, яке дає пізнання про Бога і наповняє серце людини
мудрістю. Добрий скарб – це страх Господній, тобто побожне і шанобливе відношення
до Бога, страх згрішити і порушити Його заповіді. Тільки Господь, у Якому
приховані всі скарби добра і премудрості, дає нам вічний скарб любові, віри,
доброти, щедрості, товариськості,
допомагає зібрати багатство добрих справ і вчинків.
·
У нашому світі зла і гріха існують скарби несправедливі, які не приносять
користі, а приводять людину до загибелі. Це є та система цінностей, за якою
живуть нечестиві люди, що противляться Богу. Такі “скарби” роблять серце людини жорстоким, жадібним,
заздрим, похітливим і корисливим.
Наповняючи серце цими “скарбами”, людина множить зло, його почуття,
думки, бажання завжди спрямовані робити гріх. Це скарби тлінні, тобто вони
зникнуть разом із гріхом, що буде покараний у вогненному озері.
·
Якщо ти хочеш робити добро, що походить з доброго скарбу твого серця, то
скажи про це в молитві Господу. Попроси Бога наповнити твоє серце добрим,
небесним скарбом, щоб зібрати багатство добрих справ і вчинків для вічного
життя.
Урок 15. Прагни до світла, щоб усі твої вчинки були
добрими (1 година)
Біблійні тексти:
Псалом 26(27):1; 35(36):10; 118(119):105; Книга Приповідок 4:18,19; 6:23; Книга пророка Ісаї 2:5; 5:20;
Євангелія від Матвія 5:14-16; Євангелія від Луки 8:16-18; 11:33-36; 12:2,3;
Євангелія від Івана 1:1-12; 3:19-21; 12:35-36,44-46; 1 Послання Івана 1:5-7; 2:9-11; 5:20; 2
Послання до Коринтян 4:1-6; Послання до Ефесян 5:8-14
·
Святе Письмо говорить, що Бог є світло, і в Ньому немає ніякої пітьми.
Господь Ісус Христос сказав про Себе, що Він є світло, Що прийшло у світ, щоб
кожний віруючий у Нього не залишався в пітьмі. Він є справжнє, правдиве Світло,
Яке просвічує кожну людину, що приходить на світ. Христос закликає людей
вірувати в Нього, щоб стати синами світла, тобто дітьми Божими. У Біблії
написано, що заповіді Божі є світильник для людини, і навчання Господа є
світло.
·
Людині, що чинить по правді, що робить
добре, немає чого боятися і ховати. Вона прагне до світла і не ховає
своїх добрих вчинків, тому що вони зроблені в Бозі, тобто щиро і відкрито,
зроблені перед людьми і перед Богом. Ісус Христос заповідає нам бути світлом
світу. Він порівнює віруючого із світлом, що видне всім, і хоче, щоб світло
наших добрих вчинків світило перед людьми і прославляло Отця Небесного.
·
Але той, хто робить зле, той любить
пітьму і ненавидить світло, тому що боїться, щоб не виявились (стали видні
усім) справи його. Людина, що робить зло,
завжди хоче сховати від людей свої вчинки і їхні наслідки. Гріх завжди
прагне до темряви, до таємності і таємниць, і за таким прагненням ми можемо
розпізнати зло. Однак Господь сказав, що немає нічого таємного, що не зробилося
б явним, і нічого, що не стало б відомим і не виявилося. Тобто, будь-які злі
дії людини чи то раніше чи пізніше стають відомими всім, і, як
правило, більшість людей несуть покарання за свої злі справи ще на землі. Слово
Боже проголошує горе (вічне покарання) тим, що полюбили пітьму, і, роблячи зло,
називають його добром, а світло називають пітьмою. Їх очікує суд Божий.
·
Слово Боже закликає нас перевірити (випробувати, освітити) світлом
заповідей Божих свої думки, почуття, бажання, спонукання, вчинки, і подивитися, чи не є пітьмою гріха те, що
здається нам у самих собі світлом (добром). Господь бажає, що б ми випробували
(перевіряли), що бажано Йому, і не брали участь у марних справах пітьми.
·
Якщо ти хочеш, щоб усі твої справи були добрими, прагни до світла Слова
Божого, до світла, Яким просвічує Ісус Христос. Про своє бажання ти можеш
сказати Господу в молитві. Також ти можеш попросити Його допомогти тобі, щоб
усі твої вчинки були зроблені на світлі.
Урок 16. Підсумковий урок, повторення вивчених духовних
істин (1 година)
III. Я хочу, щоб усі люди обирали добро і
відкидали зло (8 годин).
Урок 17. Бог послав у світ Сина Свого, щоб ми обрали благо
(добро і життя) і відкинули зло (гріх і смерть) (1 година)
Біблійні тексти:
Книга Второзаконня 30:11-20; Євангелія від Луки 2:1-20; 5:24; 6:22;
9:56; 1 Послання Івана 4:9,10,14; Послання до
Римлян 8:3; Послання до Галатів 4:4,5
·
Бог послав на землю Сина Свого Ісуса Христа, щоб ми отримали можливість
відкинути зло й обрати благодать Божого спасіння (добрий Божий дар, який ми не
заслужили). Народившись у земної матері Марії, Ісус на вид був звичайною новонародженою дитиною. Він ріс і розвивався,
як людина, і Сам називав Себе Сином Людським. Ісус Христос справжня Людина. Але
із Святого Письма ми дізнаємось, що Він відрізнявся від усіх людей тим, що в
Ньому не було гріха, тому що Його Отець Бог. Ангел, сповістивший про Його
народження пастухам, сказав, що приніс радісну звістку всім людям, тому що для
нас народився Спаситель, Який є Христос Господь. Його ім'я Ісус означає
Спаситель (Яхве спасає). Його ім'я Христос (грецьк.) – Месія (євр.) означає
Помазаний Богом Цар. Його ім'я Господь означає, що Ісус Христос є Бог.
·
Тільки безгрішний Божий Син міг стати жертвою за наш гріх, понести на
хресті покарання Боже замість нас, відкупити нас від гріха, щоб дати нам
можливість обрати Божий благий дар спасіння,
стати дітьми Божими й отримати вічне життя.
·
Ти теж можеш, відкинувши зло, обрати добро і життя, якщо увіруєш у Сина
Божого і приймеш Божий благий дар спасіння в Ісусі Христі.
Урок 18. Прагнучи до добра, віруй у Господа Ісуса Христа,
щоб народитися згори і ввійти в Царство Боже
(1 година)
Біблійні тексти:
Євангелія від Івана 1:12,13; 3:1-21; Послання Якова 1:17,18; 1 Послання
Петра 1:17-23; Послання до Римлян 8:5-17; 2 Послання до Коринтян 5:17; Послання
до Ефесян 2:1-10; Послання до Колосян 2:13; Послання до Тита 3:5;
·
Одного разу вночі до Ісуса Христа
прийшов релігійний чоловік на ймення
Никодим, що прагнув добра і хотів побачити Царство Боже. Господь Ісус
Христос відкрив йому істину про те, що кожній людині, хто прагне ввійти в
Царство Боже, необхідно народитися згори, тобто народитися духовно (від води і
Духа). Слово Боже говорить, що, народившись від Бога, від Духа Божого, людина
стає дитям Божим, новим створінням. Дух Святий, Дух Божий, даючи духовне
народження, оживляє людину, воскрешає від духовної смерті і дає вічне життя з
Богом. Духовне народження, народження згори неможливо побачити, тому що його
робить Бог. Відродивши людину, Дух
Божий спонукає й учить її жити за духом,
тобто слухатися Бога, не грішити, прагнути
добра і виконувати заповіді Божі. Ісус Христос сказав, що тільки той,
хто народитися згори ввійде в Царство Боже.
·
Біблія говорить, що кожна невіруюча людина є мертвою у гріхах і не може
стати перед святим Богом, аж поки не навернеться до Бога . Люблячий и
милосердний Бог оживотворяє (оживляючи,
робить новим створінням) кожного, хто навертається до Нього, хто вірою приймає
Сина Божого Ісуса Христа як Господа і Спасителя. Ми – створіння Боже, створені
в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них
перебували.
·
Якщо ти прагнеш обрати добро і життя, навернись від гріха до Бога, і,
відкинувши зло, віруй у Господа Ісуса Христа. У молитві покаяння ти можеш
попросити у Господа прощення за свої гріхи,
і сказати Йому, що бажаєш стати
живим для Бога.
Урок 19. Шукай же найперш Царства Божого, і тоді зможеш
відкинути зло грошолюбства, зажерливості та жадібності (1
година)
Біблійні тексти:
Книга Левіт 19:13; Псалом 26:14; 36:3-5; 124:1-5; Книга Приповідок 11:4,28; 18:10-11; 22:1; 23:4,5; 28:20,22;
Книга Пророка Єремії 51:13; Євангелія
від Матвія 6:24,33; Євангелія від Марка 10:24-27; Євангелія від Луки 12:15-34;
Послання Якова 4:2-7; Послання до Ефесян
5:3,5; Послання до Колосян 3:5; 1 Послання до Тимофія 6:6-19;
·
Бог обіцяє благословити кожного, хто, покладаючись на Нього, живе чесно і
сумлінно трудиться. Господь знає,
чого ми потребуємо, і посилає
кожному по його потребам.
·
Багато людей у нашому світі метою свого життя ставлять збагачення, прагнуть
до багатства і нагромадження майна будь-якими засобами. Саме по собі багатство
не є гріхом, але гріхом є такий стан серця людини, коли вона
жадібно (пожадливо, зажерливо) прагне будь-якими шляхами і засобами
добувати і накопичувати гроші і багатство, щоб вживати їх для своїх жадань, щоб
отримати владу над іншими людьми. Гріх – це коли людина любить гроші більше,
ніж Бога і своїх ближніх. Гріх робить людину жадібною і зажерливою, а це
спонукає до інших гріхів: обману, крадіжкам, грабежу, експлуатації людей, і т.п. Людину, яка більше всього любить гроші,
називають грошолюбною і зажерливою (
такою, що любить здобувати, збирати гроші, майно). Слово Боже говорить, що зажерливі
поклоняються ідолу - грошам, і не мають спадщини в Царстві Христа і Бога. Христос
сказав, що неможливо одночасно служити Богу і мамоні (багатству).
·
Застерігаючи людей від гріха
зажерливості, Ісус Христос розповів притчу про нерозумного багатія, що,
збираючи і складаючи своє багатство,
забув, що його життя залежить від Бога, а не від накопичених земних
скарбів. Господь Ісус Христос закликає
нас шукати, найперш Царства Божого, а
їжу, одяг і все, чого ми потребуємо, обіцяє додати нам. Він хоче, щоб ми не
збирали земні багатства, що зотлівають від молі й іржі, а щоб шукали Небесного
скарбу. Христос учить нас багатіти для
Бога, тобто прагнути до тих духовних скарбів, що ніколи не убожіють, і які
зберігають наше серце для Царства
Божого.
·
Якщо ти бажаєш відкинути зло грошолюбства, зажерливості і жадібності, і найперш шукати Царства
Божого, то в молитві попроси Бога зробити твоє серце здатним до цього.
Урок 20. Чини добро, не опоганюючи себе злом
користолюбства, хабарництва і підкупу
(1 година)
Біблійні тексти:
Псалом 9:23-39; 118(119):36,37; Книга Приповідок 15:27; 21:6-8;
28:6,10,16,18; Книга Пророка Ісаї 33:15-17;
57:14-21; Книга пророка Єремії 6:11-13; 22:13-19; Книга Пророка Амоса
5:11-15; Книга Пророка Михея 7:2,3,7; Діяння Апостолів 24:24-27; Послання Юди
16; 2 Послання до Коринтян 7:1,2; Послання до Ефесян0 5:3,5; Колоссянам 3:5; 1 Фессалоникийцам 2:1-5;
4:6-8;
·
Біблія учить нас чинити добро безкорисливо, з чистим серцем і доброю
совістю, не опоганюючись злом користолюбства, не вимагаючи плати і подарунків
за свої добрі дії.
·
Гріх спонукає до користолюбства, жадібності, прагненню нажитися навіть на
тому, що людина зобов'язана робити без
усяких додаткових винагород. Святе
Письмо учить, що стосунки між людьми, які будуються на несправедливій основі користолюбства, хабарництва і підкупу
призводять до пагубних наслідків і покарання. Слово Боже говорить, що на людей
за такі гріхи (нечистоту, користолюбство, злу похіть та жадібність) прийде гнів
Божий. Закони більшості держав забороняють хабарництво і визначають покарання
за цей гріх.
·
З давніх часів Бог через Своїх пророків застерігав людей від гріхів
користолюбства, хабарництва і підкупу.
Пророки закликали народ, що страждав від утисків тих, хто стояв при владі, у всіх важких обставинах дивитися на
Господа, покладатися на Бога, і просити допомоги тільки в Нього.
·
Коли Апостол Павло знаходився під
арештом у римського правителя Фелікса, той,
часто наказуючи привести Павла на допит, сподівався, що Павло дасть йому
грошей, щоб вийти на волю. Однак вірний Богу Апостол Павло, проповідуючи
римському правителю Євангелію, цілком довірився Господові, і покладався тільки на Нього. Прагнучи
до святості і моральної чистоти, Павло волів бути в ув’язненні, ніж скористатися хабарем для того, щоб вийти на волю. Він знав,
що, вчинивши неправедно, неможливо бути по справжньому вільним, і що справжню волю Господь дає тільки тому, хто не опоганюється
гріхом.
·
Якщо ти бажаєш чинити добро безкорисливо, з чистим серцем і доброю совістю,
відкидаючи зло користолюбства, хабарництва і підкупу, скажи про це Господу в
молитві. Попроси Бога очистити твоє серце від спонукань до таких гріхів, і дати
тобі прагнення до святості і моральної чистоти. Також, у всіх важких
обставинах, де тобі прийдеться зштовхнутися з
корисливим вимаганням, проси допомоги у Господа й покладайся тільки на
Нього.
Урок 21. Обираючи добро, відкинь зло паління, пияцтва і
наркоманії (1 година)
Біблійні тексти:
Книга Левіт 10:8-11; Книга Пророка Ісаї
5:11,22; Книга Приповідок
21:16,17; 23:20,21,29-35; Євангелія
від Луки 17:1,2; 21:34; Послання до Римлян 12:1,2; 13:13; 1 Послання до
Коринтян 3:16,17; 6:9,10; Послання до Галатів 5:19-21; Послання до Ефесян 5:18-21; 1 Послання до Солунян 4:4
·
Слово Боже говорить, что кожний
віруючий є храмом Божим, в якому
живе Дух Божий. Це означає, що не тільки душу, але і тіло кожного з нас
призначено для Духа Божого, для добра, для виконання волі Божої, а не для зла і
руйнування. Той, хто руйнує тіло і душу людини – нівечить храм Божий, і такого покарає Бог. Покарання
Боже чекає і того, хто сам, своїми діями і вчинками руйнує власну душу і тіло.
·
Алкоголь, тютюн, наркотики є злом, тому
що руйнують фізичне і душевне здоров'я, вводять людину в залежність і
поневолення. Почавши вживати ці речовини і поневолюючись ними, людина попадає
до них у полон, і, як правило, не може звільнитися сама, тому що стає
безвладною, втрачає здатність не підкорятись гріху. У стані сп'яніння і наркотичної залежності людина втрачає здатність ясно і чітко мислити, тому
що розум її потьмарений. Вона перестає розрізняти добро і зло, її воля
паралізована і не може відкидати зло, вона стає здатною на будь-який гріховний
учинок. Вживаючи алкоголь, тютюн і наркотики людина грішить проти Бога, проти
самого себе, а також проти ближніх, яким вона приносить горе.
·
Святе Письмо, застерігаючи від гріха пияцтва, проголошує горе (вічне покарання) тому, хто
готує міцний алкоголь і пиячить, а також тому, хто спокушає й інших робити цей гріх, спонукуючи людей, і
особливо дітей і підлітків, до вживання алкоголю, тютюну і наркотиків. Також у
Біблії сказано, що п'яниці Царства Божого не успадковують.
·
Навчаючи священиків для служіння в Храмі, Бог повелів їм не вживати вина і
міцних напоїв, щоб вони могли відрізняти священне від не священного, і нечисте
від чистого, і правильно учити народ Слову Божому. Слово Боже призиває нас не
упиватися вином, від якого буває розпуста, але
наповнюватися Духом, підкоряючись
Господу, Який бажає зберегти нас від зла і гріха.
·
Якщо ти обираєш добро і слухняність Богу, якщо ти бажаєш бути Храмом Духа
Божого, попроси Господа в молитві допомогти тобі раз і назавжди відкинути гріх
паління, пияцтва і наркоманії. Також ти можеш попросити Господа захистити тебе
від тих, хто спокушає і підбиває тебе на цей гріх. Ти можеш молитися Богу за
цих людей, щоб вони залишили свій гріх,
і звернулися до Господа з покаянням.
Урок 22. Прагнучи до добрих вчинків, відкинь усяку
неправду, і завжди чини чесно
(1 година)
(1 година)
Біблійні тексти:
Книга Левіт 19:11; 2 Книга Самуїлова (Царів) 22:25-27; 2 Книга Царів
5:1-27; Псалом 31(32):1,2; 42(43):1;
118(119):11,29,30,104,118,128,150,163;
Книга Приповідок 4:23-25;
6:16,17; 11:1,3; 12:19,22; 13:5; 30:7-9; 1 Послання Івана 5:17; 1 Послання
Петра 3:10; Об’явлення 21:8
·
Прагнучи до добрих вчинків, ніколи не бреши, не обманюй, завжди говори
правду, і чини чесно. У Святому Письмі сказано, що святий Бог любить правду,
а неправду і всяку брехню ненавидить. Уста брехливі – огида у Господа, а чинячі
правду – Його уподоба. Даючи людям Свій
Закон, Бог заповів: “Не брешіть і не обманюйте один одного”.
·
Коли Бог через пророка Єлисея зцілив
від прокази воєначальника Наамана, то Єлисей нічого за це не взяв собі з
подарунків, що пропонував Нааман. Для Божого пророка було важливо, щоб Нааман за своє зцілення
віддав славу одному Богу. Однак слуга Єлисея Гехазі, тайкома від пророка,
неправдою й обманом виманив у Наамана подарунки і привласнив їх. За це Бог
покарав Гехазі проказою.
·
Бог карає за всяку неправду, обман і лукавство, Він відплачує людині по
правді її, а з лукавим чинить по лукавству його. Святе Письмо говорить, що всіх
брехунів чекає вічне покарання в озері,
що горить вогнем і сіркою.
·
Якщо ти прагнеш добра, ти можеш у
молитві просити Господа наповнити твоє серце істиною, вуста –
правдою, видалити від тебе всяку
неправду, обман і лукавство, і допомогти завжди чинити чесно.
Урок 23. Бережи своє добре ім'я, не безчести себе крадіжкою і злодійством (1
година)
Біблійні тексти:
Книга Вихід 20:15; Книга Левіт 19:11; Книга Второзаконня 5:19; Книга
Ісуса Навина 6:15-20,23; 7:1-26; Книга Приповідок 11:1; 13:6; Книга Пророка
Захарії 5:1-4; Послання до Римлян 13:9,10; Послання до Ефесян 4:27,28;
·
Обираючи добро, не гріши перед Богом,
прагни зберігати своє добре ім'я,
не збезчестивши себе крадіжкою і злодійством. Одна з заповідей Божих
говорить: “Не кради!”. Це означає, що той, хто краде – грішить перед Богом.
·
Щоб ввійти в землю, обіцяну Богом, народу Ізраїлю необхідно було взяти у
володіння місто Єрихон, жителі якого були ідолопоклонниками. Бог віддав місто Єрихон Своєму народу, і зробив чудо: стіни Єрихону обвалились не від
військового штурму, а від звуку труб і голосного вигуку єврейського народу. Бог
повелів, щоб, ввійшовши в місто, ніхто з народу Ізраїлю не брав собі нічого з
золота, срібла і майна городян, тому що все це Бог віддав закляттю. Тобто, крім
золота, срібла і мідних посудин, що повинні були ввійти в скарбницю Храму, усі
речі ідолопоклонників повинні були бути знищені. Бог попередив, що якщо
хто-небудь візьме собі хоч якусь річ із заклятого, то викличе лихо для всього
народу Ізраїлю. Але один чоловік на ймення Ахан не послухався повеління Божого. Він украв і приховав у своєму наметі золото,
срібло і дорогий одяг із заклятої єрихонської здобичі. Цим він викликав
лихо і гнів Божий на весь народ, що й призвело до поразки війська ізраїльського в наступній
битві. Поразка ізраїльтян похитнула віру
єврейського народу і посіяла страх в серцях
людей. Щоб повернути благословіння
Своєму народу, Бог повелів знайти і
знащити Ахана за порушення заповіді Божої. У Біблії сказано, що кожний, хто краде, буде
знищений.
·
Крадіжка і злодійство, так само як неправда й обман, – гріх, за який Бог карає. Тому Слово Боже
велить, тому, хто крав, надалі не красти, покаятися у своїх гріхах і чесно
трудитися.
·
Якщо ти прагнеш добра, хочеш
зберегти своє добре ім'я, не безчести себе крадіжкою і злодійством. За кожен
свій гріх, коли ти брав і привласнював чуже, покайся, попроси прощення в
Бога, і поверни те, що украв. Також ти
можеш попросити в молитві Господа допомогти тобі ніколи не красти, щоб не
грішити перед Богом.
Урок 24. Трудися чесно і сумлінно, перемагаючи зло ліні і недбайливості (1
година)
Біблійні тексти:
Книга Приповідок 6:6-11; 10:4;
12:11,24,27; 13:4; 18:9; 19:15,24; 21:25,26; 24:30-34; Книга Екклезіястова
10:18; Євангелія від Матвія 25:13-30; Діяння Апостолів 18:1-3; 28:30; 1
Послання до Коринтян 4:11-12; 2 Послання до Солунян 3:6-12; 2 Послання до
Тимофія 4:7,8;
·
Примножуючи те, що добре, чесно і сумлінно трудись. Перемагай зло ліні і
недбайливості, що приводить до нестатку,
убогості, руйнує особистість і долю людини. Лінощі і недбайливість – це гріх
перед Богом. Бог благословляє працьовитих і старанних.
·
Сповіщаючи учням ознаки Свого другого пришестя і закликаючи їх пильнувати,
Ісус Христос розповів їм притчу про таланти. У ті часи талант був вагою срібла,
грошовою одиницею. Один чоловік,
доручивши свій маєток рабам,
роздав їм таланти, кожному за спроможністю, і від’їхав. Двоє рабів ужили таланти в справу, і дістали прибуток. Але раб, що
одержав тільки один талант, не застосував його, а закопав у землю. Коли
повернувся пан, він зажадав, щоб його
раби дали йому звіт. Двох перших рабів
він похвалив, і назвав їх вірними. А раба, що закопав талант у землю, він
назвав лукавим і лінивим. Пан наказав забрати в нього талант, і покарати
негідного раба.
·
В образі цього пана ми може впізнати Бога, Господа Ісуса Христа. Бог
кожного з нас обдарував талантами:
різними даруваннями, здібностями до
різних видів діяльності і спілкування. Більшість людей можуть трудитися,
використовуючи ці дарування і здібності,
і чесною працею заробляти собі на життя. Віруючим Бог дає особливий дар
– сповіщати Євангелію людям для спасіння. Господь велить нам використовувати ці таланти і дарування, розвивати їх і пускати в
діло, щоб примножувати духовно-моральні цінності, матеріальні блага, щоб ще
багато людей, почувши Євангелію, навернулися до Бога. Тільки чесно і сумлінно
трудячись, ми можемо виконати це веління
Боже.
·
Господь повелів Апостолу Павлу йти і проголошувати Євангелію спасіння всім
людям. Вірний Богу Апостол все своє життя сумлінно виконував веління Господа.
Він пройшов багато країн і народів, сповіщая
ім'я Гспода і Спасителя Ісуса
Христа. Завжди і скрізь він сумлінно трудився, заробляючи собі на хліб
своїми руками. У книзі Діяння Апостолів сказано, що Апостол Павло вмів виробляти
намети, і цим ремеслом заробляв собі на їжу, ніколи нікого не обтяжуючи, і
показуючи усім зразок чесності і працьовитості. Через Свого вірного Апостола
Бог у Святому Письмі дав нам правило: “Як хто працювати не хоче, - нехай той не
їсть”.
·
Якщо ти бажаєш чесно і сумлінно трудитися, примножувати добре, перемагаючи зло ліні і недбайливості, попроси для цього в молитві допомоги у
Господа. Попроси Бога допомогти тобі використовувати і розвивати таланти, що
дав тобі Господь. Не заривай їх у землю, як невірний, ледачий раб, а пускай у діло, щоб збільшувати
духовно-моральні цінності, матеріальні блага, щоб ще багато людей, почувши
Євангелію, навернулися до Бога.
IV. Я
хочу навчитися жити так, щоб ввійти в Боже Царство добра і любові
(8 годин).
(8 годин).
Урок 25. Твердо
йди шляхом добра, і ніколи нікому не заздри
(1 година)
Біблійні тексти:
Книга Вихід 20:17; Книга Второзаконня 5:21; Псалом 36(37):1-3; Псалом
72(73); Книга Приповідок 14:30; 23:17;
24:1-4,19-20; 28:22; Послання Якова
3:14,16; 4:1-3; 1 Послання Петра 2:1-3;
Послання до Римлян 13:10-14; 1
Послання до Коринтян 13:4; Послання до Галатів 5:19-21,25,26; 1 Послання до
Тимофія 6:1-12
·
Щоб твердо йти шляхом добра, необхідно навчити своє серце не заздрити. Без
Божої допомоги людині навчитися цьому
неможливо. Заздрість – це пагубна гріховна здатність душі, що стала властива
людині після гріхопадіння. Вона виникає в нашому серці поза нашим бажанням та
волі кожного разу, як тільки ми бачимо те, що не належить нам, але ми дуже
хотіли б це мати, тому що воно цінне, бажане для нас. Заздрість – це почуття
досади, викликане матеріальним, фізичним
благополуччям чи яким-небудь успіхом іншої людини. Заздрість виникає
відразу ж за жагучим бажанням володіти тим, що сподобалося нам, але належить
кому-небудь іншому. Заздрість є одним із самих підступних гріхів, тому що
виникає глибоко в серці людини на рівні його бажань, і її важко розпізнати
відразу. Заздрість завжди спрямована проти ближнього, і там, де вона
з'являється, зникає любов.
·
Десята Заповідь Закону Божого – “Не
жадай ...того, що є в ближнього твого” - особлива заповідь, що вказує людині на те, що Бог
бачить не тільки зовнішню поведінку, але і внутрішні бажання людини, що криються глибоко в серці.
Ця заповідь вказує на небезпеку
заздрості. Ця Божа Заповідь робить
людину відповідальною перед Господом за
почуття і бажання, що виникають у людському серці, вона учить розпізнавати те,
що є гріхом у почуттях і бажаннях.
·
Гріх заздрості неминуче веде до інших гріхів: ворожнечі, звадам, сваркам,
убивствам і т.п. Вона веде до руйнування
стосунків між людьми, і найбільше приносить шкоди особистості і життю самого заздрісника, тому що руйнує його
фізичне, емоційне і духовне здоров'я, відлучає його від Бога. У Біблії сказано,
що заздрісники Царства Божого не успадковують.
·
Щоб очиститися від гріха заздрості і навчитися нікому не заздрити,
необхідно вчинити так, як зробив Асаф, якого мучила заздрість до багатих
безбожних людей, що розкошують та насолоджуються у своєму благополуччі. Він прийшов до Бога з молитвою, і відкрив
Йому своє серце (Псалом 72(73). У молитві Асаф щиро і відверто сповідав Богу,
що має неприязні почуття до людей,
яким заздрить. Він виказав своє розчарування в тому,
що, прагнучи до чистоти і праведності, він піддається
стражданням. Асаф навіть засумнівався в
доцільності бути вірним Богу, тому що праведне життя не приносило йому такого
матеріального благополуччя, як мали безбожники.
І в той же момент Асаф зрозумів,
що, думаючи так і заздрячи, він грішить. Він навіть назвав себе невігласом і
нерозумною твариною. Він визнав себе винуватим перед Богом у тім, що
заздрив, що через заздрість похитнулася
його віра, і покаявся в цьому гріху. Господь простив Асафа й очистив його серце
від руйнівної заздрості. Бог показав
Асафу результат життя нечестивих людей, і він зрозумів, що володіє самим
великим багатством і благом: наближатися до Бога. Асаф знову знайшов радість спілкування з
Богом. Також Господь відкрив йому щиру
цінність віри, надії і сподівання на
Бога. Асаф віддав славу Господові.
·
Якщо ти хочеш твердо йти шляхом добра і навчити своє серце не заздрити, попроси для цього в молитві
допомоги в Господа. Попроси в Бога прощення за всю заздрість, що ти почував до
інших людей, і попроси Його очистити тебе від цього гріха. Попроси Господа
допомогти розпізнавати заздрість у твоєму серці кожного разу, коли вона буде
виникати, щоб в ту ж мить звертатися до Бога за допомогою й очищенням. Якщо ти
побачиш, що твій ближній заздрить кому-небудь, то молися, щоб Господь допоміг
йому усвідомити свій гріх, покаятися, і
позбутися цього гріха.
Урок 26. Будь вірним, і не опоганюй себе гріхом зради і
запроданства (1 година)
Біблійні тексти:
Псалом 77(78) :56-58; Книга
Пророка Ісаї 59:12-15; Книга Пророка
Єзекіїля 2:3; Книга Пророка Осії 6:5-7; Євангелія від Матвія 24:10;
26:14-16,20-25,47-50; 27:1-10:
Євангелія від Марка 14:10,11, 17-21,43-46; Євангелія від Луки 6:12-16;
22:1-6,47-48; Євангелія від Івана
12:4-6; 13:21-30; 18:1-9; 1 Послання
Івана 1:9;
·
У Святому Письмі сказано, що наш Бог завжди вірний, Він завжди вірний Своєму слову і виконує Свої обіцянки. Він ніколи ні з ким, навіть з тими, хто
противиться Йому, не чинить підступно. Перш ніж покарати за гріх, Бог завжди
застерігає людину про небезпеку, що
спричиняє гріх, попереджає про наслідки
гріха і про покарання, що прийде за гріх. Таким чином, Бог дає можливість
людині покаятися і виправитися. Господь
бажає, щоб ми теж були вірними Йому, були вірними своїм ближнім, своєму обов’язку.
·
Коли бажаєш чинити добро, будь вірним, остерігайся, щоб ніколи не
опоганитися гріхом зради і запроданства. Зрада – це порушення
вірності другу чи обов’язку, це перехід на сторону ворога. Зрадити кого-небудь –
значить по-зрадницькому видати ворогам, що задумали зло. Зрадник – це той, що
підступно порушив вірність. Запроданство – це зрада за грошу. Зрада і
запроданство спочатку з'являються у вигляді думок і почуттів, а потім
виявляються у вчинках. Народжуючись у
гріховному серці, вони є гріхом,
за який завжди прийде покарання.
·
Серед дванадцяти Апостолів, яких Господь Ісус Христос обрав для проповіді
Євангелії, один потім зробився зрадником. З текстів усіх чотирьох Євангелій
ми можемо зрозуміти, що спочатку Юда Іскаріотський нічим не відрізнявся від
інших учнів Христа, скрізь ходив за своїм Учителем, уважно слухав Його слова, бачив усі Його
чудесні і великі діла. Однак пізніше ми знаходимо
згадування про те, що Юді Іскаріотському
доручили носити скриньку для
грошей, тобто загальну касу, гроші з якої йшли на їжу, повсякденні потреби і
милостиню вбогим. У Біблії сказано, що
Юда Іскаріотський був злодій, тобто, можна припустити, що він крав і
привласнював собі частину загальних грошей. Жадібність і ненаситна зажерливість
до грошей привели Юду Іскаріотського на
шлях зради і запроданства. Також написано, що в Юду ввійшов сатана. Це означає,
що його серце, його думки, почуття, бажання,
були настільки поневолені гріхом, що він уже не міг перешкодити дияволу
цілком панувати над ним. На останній вечері Ісус Христос попередив, що один з
учнів зрадить Його, і застеріг зрадника,
що його чекає горе, і краще було б йому не народитися, ніж зробити такий гріх.
Однак, спокушений тридцятьма срібняками, що йому пообіцяли, Юда зрадив Господа
Ісуса Христа і видав Його первосвященикам. Коли Юда Іскаріотський довідався, що Ісус засуджений до смерті, він спробував покаятися у вчиненому
зрадництві перед первосвящениками. Але він уже не зміг покаятися перед Богом,
тому що в його серці панував сатана. Юда
Іскаріотський, заподіявши собі смерть, пішов у вічну погибель.
·
Гріх і зараз спонукує людей зраджувати. Люди не зберігають вірність, а
зраджують і запродають один одного, руйнуючи добрі стосунки з друзями, у
колективі, у родині і т.п. Це завжди це приводить до горя і страждань.
Люди не зберігають вірність Богу, але,
живучи в гріхах, зраджують Йому,
відмовляючись слухати Його Слово і
вірити Йому. Вони відвертаються від Господа і цілком переходять на сторону ворога – сатани.
Шлях їх веде до вічної погибелі.
·
Якщо ти бажаєш завжди бути вірним Богу,
бути вірним своїм ближнім і ніколи не опоганюватися гріхом зради і
запроданства, скажи про це в молитві Богу. Попроси в молитві прощення в Господа за усі твої гріхи зради, що вже
були у твоєму житті. Попроси у Бога допомоги завжди і у всіх обставинах
залишатися вірним.
Урок
27. Чини добро правдою, і не ганьби себе неправдивим свідченням (1 година)
Біблійні тексти:
Книга Вихід 20:16; Псалом 14(15):1-3; Книга Приповідок 6:16-19; 12:17; 14:5; 19:5; 21:28; 24:28;
25:18; Євангелія від Матвія 15:19; 26:57-66; Євангелія від Марка 14:53-65;
·
Чини добро правдою, ніколи не ганьби себе наклепом і неправдивим свідченням
(лжесвідченням). Наклеп і неправдиве свідчення – це мерзенні гріхи. Наклеп – це
неправда, яка навмисно ганьбить кого-небудь. Неправдиве свідчення – це навмисне
хибне свідчення проти кого-небудь. У Біблії написано, що Господь
ненавидить язика брехливого. Йому гидкий неправдивий (брехливий) свідок, що наговорює
неправду і сіяє сварки між братами. Ісус
Христос сказав, що злі помисли і наклеп, що виходять з людського серця,
опоганюють людину. У Святому Письмі людина, що вимовляє хибне, неправдиве
(брехливе) свідчення проти ближнього свого, порівнюється з молотом, мечем і
гострою стрілою, що використовуються як знаряддя смерті.
·
Бог заповів нам: “Не свідчи неправдиво проти ближнього свого!”. Слово Боже
застерігає, що брехливий свідок не залишиться не покараним, він загине, тобто,
понесе вічне покарання.
·
Коли Ісуса Христа заарештували в Гетсиманії, то відвели Його до первосвященика.
Первосвященики, старійшини і весь
синедріон шукали неправдивого свідчення проти Ісуса, щоб віддати Його на
смерть. Вони знали, що Ісус ні в чому не винуватий, тому вирішили оббрехати
Ісуса, щоб знайти привід для вироку. Первосвященики знайшли брехливих свідків, що сказали в
синедріоні саме те, що хотіли почути
старійшини, щоб віддати Христа на розп'яття.
·
Якщо ти хочеш робити добро і йти в Боже Царство шляхом правди, ніколи не
ганьби себе наклепом і неправдивим
свідченням. У молитві ти можеш попросити Господа очистити тебе від усякої
неправди, і у будь-яких обставинах
зберегти тебе від гріха наклепу і неправдивого свідчення.
Урок 28. Прийми своїм Царем Господа Ісуса Христа, Який віддав Своє життя за тебе (1 година)
Біблійні тексти:
Псалом 9:37; 46(47):8; 83(84):1-5; Книга Пророка Ісаї 33:22; Книга
Пророка Єремії 10:6,7,10; 46:18; Книга
Пророка Захарії 9:9; Євангелія від
Матвія 27:27-37; Євангелія від Марка 15:16-32; Євангелія від Луки 23:33-38;
Євангелія від Івана 18:33-40; 19:1-22; 1 Послання до Тимофія 6:11-16; Об’явлення 1:4-8; 15:3,4; 17:14; 19:11-16
·
Щоб ввійти в Боже Царство добра і любові, необхідно визнати і вірою
прийняти Царя – Господа Ісуса Христа. У багатьох книгах Святого Письма сказано,
що Ісус Христос є Цар і Господь, що Він є Вседержитель. Про це говорить Його
ім'я Христос, що означає “Помазаний”, тобто “поставлений” Богом Цар. Ім'я Цар –
означає повноправний Правитель і Пан
усього Царства, що належить Йому, і у
якому всі Його піддані повинні бути слухняні Йому. Вседержитель – означає, що
Він тримає увесь світ у Своїй руці, що Він є всесильним і всемогутнім
Царем.
·
На відміну від земних царів, що царюють і панують в угоду собі і своїм
примхам, використовуючи людей як особистих слуг і рабів, Господь Ісус Христос
Сам піклується про кожну людину, служить усім людям. Щоб спасти кожного з нас, у тому числі і
тебе, від покарання за гріх і вічної
погибелі, Ісус Христос Сам прийшов на землю і віддав Себе на хресну смерть.
·
Навіть римський правитель-поганин (язичник)
Понтій Пилат, до якого привели
арештованого Ісуса, зрозумів, що перед ним Цар. Понтій Пилат не шукав Бога і
Божу правду, і тому йому не відкрилося, що Ісус не тільки є Царем Іудейським,
але Він є Цар всього існуючого. Віддаючи
Христа на розп'яття, він наказав зробити на хресті напис на трьох мовах
(грецькій, римській, єврейській): “Це Ісус Назарянин Цар Юдейський”.
·
Із Слова Божого ми знаємо, що прийде призначений Богом час, коли всі люди,
і ті, котрі Його прокололи, побачать Царя, що прийшов – Господа Ісуса Христа.
На одязі Його буде написане ім'я: Цар над царями, і Господь над панами.
·
Якщо ти бажаєш ввійти в Боже Царство добра і любові, прийми вірою свого
Царя – Господа Ісуса Христа, Який віддав
Себе на хрест, щоб ти завжди був з ним у Його Небесному Царстві. Ти можеш сказати в молитві Господу, що хочеш
вірувати в Нього і приймаєш Його своїм Царем і Господом.
Урок 29. Віруй в
Господа Ісуса Христа, і отримаєш життя вічне в Його Царстві добра і любові (1
година)
Біблійні тексти:
Євангелія від Івана 3:16; 17:19-21; 20:19-31; Послання до Євреїв 11:1-3;
·
Щоб ввійти в Боже Царство добра і любові, віруй в Господа Ісуса Христа.
Віра – це повна довіра Господу і Його Слову – Святому Письму. Віра – це впевнене чекання, що
здійсняться всі Божі слова і обітниці
·
Бог хоче, щоб ми жили вірою. Людина живе вірою, якщо вона будує своє життя
на Слові Божому, прагне виконувати заповіді Божі. Віру людини видно по її
ділах, по плодах її вчинків. По вчинках людини видно, наскільки вона довіряє
Богу і як чекає приходу Спасителя і Господа Ісуса Христа. Віра завжди спонукає
любити Бога і ближнього, чинити добро, приносити добрі і корисні плоди своєї
праці, щоб з радістю зустріти пришестя Господа.
·
На третій день, після того, як Ісуса Христа розіп’яли, глибоко засмучені і злякані Його учні зібралися разом. Не було з ними
тільки Хоми. Незважаючи на те, що двері були міцно замкнені, вони раптом
побачили Ісуса, що став посеред них. Він сказав їм: “Шалом” – “Мир вам!”. Учні
зраділи, побачивши воскреслого Господа. Коли пізніше вони розповіли Хомі, що
приходив Ісус, Хома не повірив, і
сказав, що поки сам не побачить Христа, не повірить. Через вісім днів, коли всі
учні були знову разом, і Хома був з ними, і двері були також замкнені, прийшов
Ісус і став посеред них. Звертаючись до Хоми, Він показав Свої пробиті руки і
ребра, і сказав: “Не будь невіруючим, але будь віруючим”. Хома скрикнув:
“Господь мій і Бог мій!”. Ісус сказав, що благословенні і щасливі ті, які не
бачили Його, але увірували. Ісус Христос молився Отцю Небесному, щоб Бог
благословив нас, тих, що вірують у Нього,
Своєю істиною. Він молився за віруючих,
які не бачачи Його, увірували в Нього
по Слову Євангелії.
·
Якщо ти хочеш отримати життя вічне в Божому Царстві добра і любові, віруй у
Господа Ісуса Христа. Живи вірою, будуючи своє життя на Слові Божому, прагнучи
виконувати Божі заповіді. Попроси для цього в молитві допомоги у Господа.
Урок 30. Не наслідуй земних кумирів, а наслідуй тільки
Господа Ісуса Христа (1 година)
Біблійні тексти:
Книга Второзаконня 5:8,9; 3 Послання Івана 11; 1 Послання до Коринтян
4:14-16; 11:1; 15:33; Послання до Галатів 5:22-24; Послання до Ефесян 5:1-6;
Послання до Филип’ян 3:17-21; 1 Послання до Солунян 1:6,7; 2 Послання до Солунян 3:7-9; Послання до Євреїв 6:11,12; 13:7;
·
Прагнення наслідувати кого-небудь властиве кожній людині з дитинства.
Наслідуючи, ми пізнаємо світ, учимося розрізняти добро і зло. Святе Письмо учить нас наслідувати добро, і
не наслідувати зло. Це означає, що, наслідуючи того, хто робить зло, ти грішиш
перед Богом.
·
Апостол Павло, навчаючи віруючих
Слову Божому, закликає нас, як люблячих дітей наслідувати свого Отця
Бога, наслідувати Господа Ісуса Христа.
Він заохочує віруючих жити в
любові, чинити добро і не грішити. Також Апостол Павло закликає брати приклад з
нього, тому що він у своєму житті завжди наслідував Христа. Наслідуючи Христа,
він прагнув бути для інших зразком віри і любові, лагідності і смиренності,
доброти і милосердя, помірності і благочестя, терпіння і працьовитості.
Віруючі, котрі прагнуть наслідувати Ісуса Христа, подають іншим людям
добрий приклад і зразок для
наслідування.
·
Святе Письмо застерігає молодь
наслідувати тих людей, що чинять як вороги хреста Христова, і йдуть шляхом
погибелі. Часто школярі зразком для
наслідування вибирають того, хто їм подобається, і на кого вони хочуть бути
схожими. Це може бути який-небудь
літературний герой, персонаж фільму,
відомий актор, чи хто-небудь інший, що володіє славою і визнанням, що
викликає захоплення в суспільстві. Іноді
захоплення і прагнення наслідувати переходить у поклоніння улюбленому герою, що
стає кумиром, чи ідолом. Закон Божий
вказує, що поклонятися кому-небудь крім Бога є гріхом. Бог забороняє людині
поклонятися і служити кумирам і ідолам.
·
Якщо ти хочеш жити так, щоб ввійти в Боже Царство добра і любові, ніколи не
шукай собі земних кумирів і не наслідуй іх. Попроси в молитві Господа допомогти
тобі встояти в спокусі, і не наслідувати тих, хто популярний серед людей, але
наслідувати тільки Господа Ісуса Христа.
Урок 31. У молитві і пильнуванні чекай приходу Царя -
Господа Ісуса Христа (1 година)
Біблійні тексти:
Книга Приповідок 8:33,34;
Євангелія від Матвія 5:14-16; 24:27-44;
25:1-13; Євангелія від Марка 13:32-37; Євангелія від Луки 11:33-36; Євангелія від Івана 14:1-6; 1 Послання Петра 1:13; 4:7; 5:8-10; 1
Послання до Коринтян 16:13; Послання до Колосян 4:2; 1 Послання до Солунян 5:6-10; Об’явлення 16:15;
·
У Біблії сказано, що ніхто не знає ні дня, ні години, коли прийде Господь
Ісус Христос. Одного разу учні запитали Ісуса, коли Він прийде, щоб встановити
Своє Царство. Він відповів, що про цей
час знає тільки Отець Небесний. Ісус Христос закликав Своїх учнів
пильнувати, тому що день пришестя
Господа прийде для всіх раптово і зненацька.
·
Пильнувати – значить жити в чеканні Господа, ухиляючись від зла і гріха, остерігаючись впадати в спокусу, намагаючись
чинити згідно заповідям Божим. Пильнувати – значить перебувати в молитві і
Слові Божому, спостерігаючи за тим, як у розвитку світових подій виповнюються
Божі пророцтва. Пильнувати – значить сповіщать оточуючим людям Євангелію
Господа Ісуса Христа для спасіння.
·
Щоб ми краще зрозуміли, що означає пильнувати, Ісус Христос розповів притчу
про мудрих і нерозумних дів. П'ять нерозумних
дів виявилися не готові до приходу нареченого і початку шлюбного
бенкету, не взявши із собою запасної оливи для світильників. Мудрі діви разом
зі світильниками своїми взяли запасну оливу. Вони добре підготувалися до
приходу нареченого, і світильники їх яскраво горіли, коли наречений прийшов для
початку весільної церемонії. Шлюбний
бенкет почався, і туди ввійшли тільки
ті, хто був готовий. Для тих, хто не
тримав свій світильник у готовності, двері виявилися замкнені. Притча учить, що тільки ті, хто постійно
пильнує і готується до приходу Христа, подібно п'ятьом мудрим дівам,
ввійдуть у Його Царство.
·
Ісус Христос назвав віруючого світлом світу, порівнюючи його з
свічею чи світильником, світло якого
світить перед людьми, щоб вони бачили добрі діла і прославляли Отця Небесного. У ті давні часи для світильників
використовували маслинову оливу. У
Святому Письмі олива часта служить символом Божого
Духа, Духа Святого, Який
допомагає віруючому завжди
перебувати в істині Слова Божого, мати спілкування з Богом у молитві, у справах
і вчинках прагнути до любові і добра, з
радістю розповідати оточуючим людям про спасіння у Христі.
·
Якщо ти бажаєш пильнувати, щоб бути готовим
до приходу Царя – Господа Ісуса Христа, попроси в молитві допомоги для цього у Бога. Зміцнюючись у вірі
і поповнюючи запас для свого духовного світильника, молися, читай Біблію, живи
Словом Божим, прагни любові і добра,
світи навколишнім людям світлом Євангелії.
Урок
32. Підсумковий урок, повторення вивчених духовних істин (1 година)
Комментариев нет:
Отправить комментарий