Програма для дітей 13-14 років (8-й  клас) на один навчальний рік.

                    Біблія про любов, дружбу, спілкування 

(32  години)

І. Я створений на образ Божий для спілкування,  дружби  і любові  (8 уч.годин)

Урок 1.  Біблія – духовно-моральна основа відносин і спілкування людей  (1 година)

Біблійні тексти:    Книга Буття 1 і 2; Книга Вихід  34:1-8;  Книга Второзаконня 5:32-33; Євангелія від Івана 1:18;  2 Послання до Тимофія 3:15-17;

·        Як нам знайти дійсно правильні моральні закони і  правила  для відносин, дружби і спілкування? Біблія – джерело істини, Слово Боже, що дає нам закони, заповіді і правила які установив Бог – Творець Неба і Землі, Творець людини. Божі закони, заповіді і правила показують моральність Самого Бога і визначають стандарти поведінки людини, а також стандарти духовних і душевних якостей людини, необхідних для виконання цих законів, заповідей і правил.

·        Читаючи Біблію ми знаходимо Біблійне вчення про те, що таке добро і що таке зло, а також про те, що наповняє життя людини Божественним сенсом; Біблійне вчення про Божу благодать і Божу любов до людини, виявлену в Ісусі Христі, любові, що перемогла зло і подарувала людині життя.

·        Людина створена на образ Божий для спілкування і любові. А який Він Бог? Який Його образ? Божий образ і характер відкривається нам у Біблії. Господь Бог люблячий, милосердний, довготерпеливий, багатомилостивий, істинний, Той, що зберігає милість,  прощає гріх, але карає гріх (абсолютно справедливий).

Урок 2.   Спілкування – прояв найвищого блага (добра), що походить від Бога (1 година)

Біблійні тексти:   Книга Буття 1:27-31; 2:7-17; Книга Вихід  33:7-11; Євангелія від Матвія 11:28-30; Євангелія від Івана 5:24.

·        З того моменту, коли Господь створив людину, і людина стала душою живою,  Бог бажає бути в спілкуванні з нею. Він любить людину, говорить до неї,  учить людину пізнавати навколишній світ.

·        Спілкування – це гармонічне єднання, взаємини, основані на взаєморозумінні і любові, що розвиваються в процесі пізнання один одного.

·        Господь будує свої стосунки і спілкування з людиною на духовно-моральних принципах любові, довіри і щирості (відкритості).

·         Господь  говорив з людиною віч-на-віч, як із другом своїм, щоб сповістити людям духовно-моральні Божі істини.

·        Бог і зараз бажає бути в спілкуванні з тобою, Він любить тебе і хоче, щоб ти розумів і слухав Його.

Урок 3. Спілкування – найвища цінність стосунків між людиною  і Богом,  між людиною й іншими людьми  (1 година)

Біблійні тексти:   Книга Буття 2:18-23; Книга Вихід  33:12-23; 34:29-35; Євангелія від Матвія 6:5-13; 1 Послання Івана 1:3; 5:14,15.

·        З самого початку Бог учив людину  спілкуванню, Він створив Адамові дружину-помічницю для спілкування, любові і дружби.

·        У процесі спілкування з Богом людина пізнає Бога, пізнає Його любов, Його доброту, Його святість, Його вірність,  Його славу, Його духовно-моральні істини.

·        Господь  хоче, щоб людина говорила з Ним, Він завжди чує молитву людини. 

·         Людина може запитувати Бога, просити Його про що-небудь, і Бог відповідає людині. Ти теж можеш говорити з Богом.

Урок 4.  Гріх зруйнував духовно-моральні основи стосунків і спілкування людини з Богом (1 година) 

Біблійні тексти:  Книга Буття 3:1-24; Об’явлення  21:1-5; 22:1-7.

·        Гріхопадіння людини (неслухняність Богу)  зруйнувало духовно-моральні основи стосунків і спілкування людини з Богом.

·        Гріх – це зло (стан, протилежний життю, тобто деградація, руйнування, смерть), що ввійшло в серце людини в той момент, коли вона порушила волю (повеління) Бога.

·        Гріх виявляється як:  

- сумнів в правдивості Слова Божого, недовіра (невір'я) Богу;

- перекручування Божих слів і Його повелінь для власної вигоди (неправда);                               - гордовитість, тобто  бажання і прагнення  самозвеличитись, мати знання

     і владу, якими володіє Бог;  

- страх перед відповідальністю, прагнення перекласти свою провину

      і  відповідальність за вчинений гріх на іншу особу, і навіть на Бога.

·        Бог вигнав людину з раю, але не залишив її гинути. Бог обіцяв людині спасіння, відновлення стосунків і спілкування, доступ до дерева життя. Ця обітниця Божа дана і для тебе.

Урок 5. Гріх зруйнував стосунки і спілкування людей  один з одним, посіяв ворожнечу між людьми (1 година)

Біблійні тексти:   Книга Буття 3:11-13; 4:1-15; 6:5-8,17,18; 8:14-22;9:1-19; Послання до Римлян 3:23; 6:23; Послання до Ефесян 2:14-18.

·        Після гріхопадіння стосунки між людьми  втратили Божі духовно-моральні основи любові, довіри і щирості (відкритості).

·        З гріхом  у людські стосунки і спілкування ввійшли: недовіра, страх, сором, обман, заздрість, ворожнеча, ненависть, зрадництво, небажання визнавати свою провину, прагнення перекласти свою провину на інших.

·        Закон Божої справедливості вимагає покарання за гріх. Закон Божої любові спонукає до милості і прощення гріхів. Тільки Бог зміг виконати вимоги цих двох законів у Своєму Сині Ісусі Христі, і сповістив цю  Добру Звістку для тебе в Біблії.   

Урок 6.   Бог у Своєму Сині Ісусі Христі відновив стосунки і спілкування з людиною, перемігши зло любов'ю (1 година)          

Біблійні тексти:   Євангелія від Луки 23:13-25,33-56; 24:1-9;33-47; 1 Послання Івана  4:9; Послання до Римлян 5:8-11;  Послання до Євреїв 10:5-23.

·        Любов Божа до нас відкрилася в тому, що Син Божий Ісус Христос прийшов у світ, щоб кожний з нас отримав через Нього життя і примирення з Богом.

·        Син Божий Ісус Христос на хресті поніс покарання за гріх кожного з нас (замість нас), і цим виконав вимогу Божого закону справедливості про покарання  гріха смертю. Христос воскрес у третій день, перемігши смерть (гріх, зло).

·        Бог проголосив  у Євангелії прощення гріхів для кожного, хто покається  і прийме вірою жертву Сина Його Ісуса Христа.

Урок 7. Ісус Христос приніс нам примирення з Богом, щоб ми могли мати спілкування з Ним (1 година)

Біблійні тексти:   Книга Буття 49:10;  Книга Приповідок 3:32;  Євангелія від Матвія 5:23-26; 1 Послання Івана 1:3-10; Послання до Римлян 5:10; 1 Послання до Коринтян 1:9;  2Послання до Коринтян 5:18-21.

·        Стосунки і спілкування, побудовані на духовно-моральних принципах любові, довіри і щирості (відкритості), можливі за умови миру між сторонами. У стані   сварки чи ворожнечі ми не можемо відчути радість справжнього спілкування, дружби, любові.

·        Гріх робить людину нечестивою, що є перешкодою для її стосунків і спілкування з Богом,  робить її ворогом Бога. Тільки через віру в  Ісуса Христа людина  може примиритися з Богом, і отримати доступ до спілкування з Ним.

·        Через віру в  Ісуса Христа  ти теж маєш можливість  відновити стосунки і спілкування з  Богом,  отримати життя і примирення з Ним.

Урок 8.  Живучи на землі, Ісус Христос показав нам духовно-моральні Божі принципи стосунків і спілкування (1 година).

Біблійні тексти:   Євангелія від Матвія 4:18-25; 5:1-2; 11:28-30; Євангелія від Івана  1:14,18;   Послання до Євреїв 1:8,9. 

·         Син Божий Ісус Христос, що виявив нам Бога, відкривається нам у Біблії, як  лагідний, смиренний, що дає мир (умиротворення), спокій, благо (абсолютне добро). Він любить правду, і не любить беззаконня.

·        Ісус Христос виявляє всі духовно-моральні якості Бога:  любов до людини, милосердя, довготерпіння, милість, прагнення  прощати.

·        Ісус Христос робить учнів “ловцями людей”, тобто учить виявляти до людей Божу любов, виявляти Божі духовно-моральні якості, і  свої стосунки з людьми засновувати  на Божих духовно-моральних принципах любові, довіри і щирості (відкритості). Тільки любов залучає людей до Бога, тільки так люди можуть зрозуміти Божий зразок стосунків і спілкування.

·        Ісус Христос  учить людину, як стати таким, як Він. Якщо ти хочеш, ти теж можеш учитися в Нього виявляти до оточуючих тебе  Божі духовно-моральні якості, і  свої стосунки і спілкування з іншими людьми  будувати на духовно-моральних принципах любові, довіри і щирості (відкритості).

II. Я хочу взнати християнські духовно-моральні принципи відносин і спілкування,

щоб застосовувати їх у житті  (8  годин)

Урок 9.  Блаженні вбогі духом, бо їм належить  Царство Небесне (1 година)

Біблійні тексти:   Євангелія від Матвія 5:1-3; Євангелія від Луки 6:20; Псалом 50; Псалом 101:1-12,16-24.

·        Блаженство – це стан  благословіння, умиротворіння, що дає Бог, якщо людина робить те, що бажане Богу; це стан повноти щастя від схвалення Божого, котре людина відчуває, виконуючи волю Бога  -  свого  люблячого Отця.  У стані, протилежному блаженству, коли людина  не права перед Богом, у стані гріха, вона відчуває себе знедоленою (залишеною), не прийнятою, нелюбимою, нещасливою. Духовно-моральний стан людини визначає її стосунки і спілкування з іншими людьми.

·        Що таке людська убогість духу, що дає блаженство і відкриває вхід у Царство Небесне? Людська убогість духу  – це стан покірності, смиренності перед Богом, визнання своєї  нездатності  вирішувати життєві (у тому числі і духовно-моральні)  проблеми самотужки, силою власного духу (розуму, почуттів, волі, рішень, дій). Це визнання повної залежності від Бога, довіра Богу в тому, що Його  воля сама вірна в вирішенні всіх життєво важливих проблем, тому що тільки Бог цілком знає, що послужить добру. Убогість духу, про яку говорить Біблія, - це не слабовілля, не слабохарактерність чи нерішучість. Убогість духу – це високий дух людини, що прагне виконати волю Божу.

·        На противагу біблійному розумінню убогості духу, у загальнолюдській системі цінностей  існує  поняття “сила людського духу”, що означає сильне прагнення і здатність  людини в будь-яких обставинах приймати самостійне, незалежне ні від кого  рішення, спрямоване на виконання власної волі. Як показують приклади з життя, часто таке самовілля приводить людину до  гріховних вчинків і дій, що є злом (якими б високими моральними мотивами не виправдувався такий учинок).  

·        Чому убогість духу – це духовно-моральна якість, бажана Богу? Тому що в житті людини, що сумирно упокорюється перед Богом, здійснюється воля Божа. Бог направляє таку людину у всіх сферах життя, а також  у стосунках і спілкуванні з людьми,  і це є блаженством і благом (добром). Бог обіцяє нагороду такій людині,  – їй належить Царство Небесне.

·        Якщо ти хочеш відчувати справжнє  блаженство, ти можеш стати вбогим духом, тобто стати покірливим і смиренним  (визнати і  свою неправоту перед Богом, покаятись за свої гріхи) перед Богом, і тоді твої дії і вчинки у стосунках  і спілкуванні з людьми дійсно будуть благословенними, будуть приносити добро.

Урок 10. Блаженні засмучені, яких  втішає Сам Бог (1 година)    

Біблійні тексти:   Псалом 6:8,9;  83:6,7;  Книга Екклезіястова 7:2-4; Книга Пророка Ісаї  61:1-3; Євангелія від Матвія 5:4; Євангелія від Луки 6:21,25;  23:28; Євангелія від Івана  11:33-35; Послання до Римлян 12:15; Об’явлення 21:3,4.

·        Гріх приніс людині страждання. Страждання – це фізичний і моральний біль, мучення, почуття невдоволення, коли дійсність не відповідає нашим бажанням, а наші потреби (духовні, щиросердечні, фізичні) не задовольняються.  Людина  плаче від страждання.

·        Дійсність виявляється в двох аспектах:

1)     Зовнішні обставини: холод, голод, хвороба, бідність, прояви нерозуміння і нелюбові з боку оточуючих, знедоленість, пригнобленість,  зрадництво, утрата близьких, самітність, небезпека для життя й ін.;

2)     Внутрішній стан душі:  злі, гріховні  думки, негативні і низькі почуття, емоції, переживання образи і гіркоти, дії і вчинки, що суперечать нашим бажанням, чи приносять зло.

·        Чи може засміченість і плач приносити блаженство?  Якщо людина проливає сльози каяття, якщо вона засмучена і плаче, каючись в свої гріхах, то така засмученість (плач) приносить блаженство,  Божу розраду і прощення. 

·        Ісус Христос плакав від жалю. Бог утішає  тих, хто переносить скорботи, страждаючи несправедливо, а також тих, хто  плаче від жалю, від співпереживання чужого болю. 

·        Насміхатися і зловтішатися, бачачи страждання інших, велике зло і гріх. Байдуже, черстве ставлення  до чужого страждання, це якості жорстокого, черствого серця, що тягне людину до  погибелі.

·        Якщо ти страждаєш і плачеш від несправедливості, попроси у Господа захисту і розради.  Якщо ти усвідомив, що згрішив перед Богом, і уболіваєш про це, попроси у Господа прощення за свої гріхи. Якщо твоє серце байдуже  до чужого плачу і страждання, твоя душа  в небезпеці. Попроси у Господа прощення за це, а також попроси Його зробити твоє серце чуйним і здатним співчувати.

Урок 11. Блаженні лагідні, бо  вони успадковують землю  (1 година)

Біблійні тексти:   Псалом 24:9; 36:9-11; Книга Приповідок 16:18,19; 25:15; Книга Екклезіястова 10:4; Книга Пророка Захарії 9:9; Євангелія від Матвія  5:5; 11:29; 21:5; Послання Якова  1:21; Послання до Филип’ян 4:5.

·        Лагідність – це чутливість у стосунках і доброта в поведінці, основана на любові, терпінні і милосерді. Лагідність більше, ніж просто стриманість, ввічливість і уміння володіти своїми емоціями. Лагідність виходить із глибини люблячого серця.

·        У Святому Письмі  сказано, що Цар -  Ісус Христос приходить у смиренності  і  лагідності. Закликаючи стражденних  прийти до Нього для розради,   Ісус сказав про Себе, що Він лагідний і сумирний серцем.

·        Чому лагідність необхідний стан серця спадкоємця землі? Тому що серце лагідної людини відкрито для Слова Божого, для того, щоб Господь учив її правді, навчав шляхам Божим. Лагідність має величезну силу діяти добро, спонукувати людей до милосердя і  прощення.

·        Лагідним обіцяна в спадщину земля, і насолода багатством миру, тобто повна розрада в умиротворенні.

·        Гордовиті, жорстокі, безжалісні, неприборкані заколотники завжди будуть покарані. Перед загибеллю гордість буває, а перед упадком – бундючність.

·        Ти можеш попросити  Господа  зробити твоє серце лагідним, щоб тобі успадкувати землю і насолодитися багатством миру.

Урок 12. Блаженні спрагнені праведності, яких насичує Сам Бог (1 година)

Біблійні тексти:   Книга Буття 3:1-7;Псалом  110:2,3; 118:138,142,144; Книга Приповідок  21:21; Книга пророка Ісаї  45:5-8,19, 22-24;  51:5,6,8; Євангелія від Матвія 5:6; Євангеліє від Луки 6:21,25; Євангелія від Івана  3:19-21; 8:42-45; 1 Послання Івана  5:17; Послання до Римлян 3:21,22;Об’явлення  21:7,8; 22:11.

·        Правда виходить від Бога і Його Слова, вона вічна і незмінна. Божа правда дає життя і мудрість, відкриває істину, дає людині міцний фундамент у житті. 

·        Неправда ввійшла у світ, коли Адам і Єва згрішили, тому що засумнівалися в правді Божій, повірили неправді сатани,  що у вигляді змія обдурив їх. Грішний ангел, сатана, що означає наклепник (брехун), названий у Святому Письмі батьком неправди. 

·        Той, хто сумнівається в правді Божій і не вірить їй, легко попадає в полон неправди.  Гріх спонукує людей любити неправду і жити в неправді, чи просто миритися з нею.  Такі люди не прагнуть до світла правди, вони бояться її, щоб не виявилися їх ганебні, гріховні  справи і вчинки. Такі люди  знаходяться в небезпеці, тому що їх чекає погибель.

·        Чому відсутність правди викликає спрагу? Що відбувається, якщо в житті людини переважає неправда?  Відсутність правди спустошує життя людини, вибиває тверду основу  з-під її ніг, спотворюючи в її душі систему духовно-моральних цінностей, позбавляє її сенсу життя, заплутує її стосунки  з людьми.  Відсутність правди, як відсутність води в жаркій, сухій пустелі, викликає болісну спрагу.

·         Господь спонукує серце людини  шукати правду, Він  благословляє шукаючих її. Сам Бог піклується  про те, щоб прагнучі правди, наситилися, щоб вони випробували блаженство в насиченні Божою правдою.

·        Навчитися правді і наситити свою спрагу  нею ти можеш через  Слово Боже – Біблію. Якщо ти будеш вірити Біблії, читати і досліджувати тексти Святого Письма,  запам'ятовувати духовно-моральні істини Божі, ти зможеш  навчитися розрізняти правду і неправду, щоб вибирати правду і жити по ній, і  Господь захистить тебе від усякої неправди.

Урок 13. Блаженні вигнані за правду, тому що їм належить Царство Небесне (1 година).

Біблійні тексти:   Євангелія від Матвія 5:10-12; 8:34; Євангелія від Луки 4:28-30;1Послання Петра 3:11-18;2 Послання до Коринтян 11:24-27; 2 Послання до Солунян  1:5-12; Послання до Євреїв 11:36-38; 12:1-4; Об’явлення  6:9-11.

·        Коли Ісус Христос ходив по землі і проповідував Божу істину, Його виганяли ті, хто не хотів покаятися перед Богом. Правда докоряла  їх за  гріхи, і вони не хотіли її слухати. Виганяють людей за правду саме ті, хто ненавидить правду. Деякі так люблять брехню і неправду, що готові убити за правду. Ісус Христос був відданий на розп'яття людьми, що не хотіли слухати Божу  правду.

·        Безліч тих, хто увірував в Ісуса Христа, терплять випробування  гоніннями, утисками і лихослів'ям за правду  Божу, за віру, за проповідь Євангелії. Багато хто з християн були убиті за свою віру в Господа.  Однак Божа обіцянка блаженства належить саме тим, кого будуть гнати, і злословити за правду Божу, за проповідь Євангелії, за віру в Ісуса Христа. Бог обіцяв їм Своє Царство і  велику нагороду на Небесах.

·        У Біблії сказано, що тих, хто ображав, пригноблював і злословив віруючих, чекає покарання вічної погибелі. Якщо ти коли-небудь  насміхався чи злословив кого-небудь за віру в Бога, покайся, попроси прощення у Господа,  а також у тієї людини, щоб уникнути гніву Божого. 

Урок 14. Блаженні милостиві, котрим Бог виявляє Свою милість (1 година)

Біблійні тексти:   2 Книга Самуїлова  22:26,27; Псалом 118:64,76,77; Євангелія від Матвія 5:7; 9:10-13; Послання до Ефесян 2:4-7.

·        Милість, милосердя – це якість, притамана Богу, це прояв Божої любові,  доброти і жалості до людини. Також слово милість  може означати жалість, співчуття.

·        Прояв милості, милосердя – це характерна риса життя в Царстві Божому.  Бог подарував нам Свою милість в Ісусі Христі. Бог бажає навчити нас бути милостивими, щоб у нас відображалися Його риси. Це духовно-моральний принцип життя, який необхідно використовувати, щоб  ввійти в Царство Небесне.

·         Чому людині легше бути жорстокою, ніж милостивою? Тому що  це природно для егоїстичної і жорстокої гріховної  природи людини. Прояв милості, здійснення милосердного  вчинку чи дії вимагає  від людини духовно-морального зусилля,  і допомогти їй в цьому може тільки Господь.

·        Що значить  бути милостивим? Це значить виявляти доброту,  любов, жалість, співчуття до оточуючих людей,  перемагаючи свій егоїзм, самолюбство, марнославство, ворожість, байдужість.

·        Чому виявлена тобою жорстокість, безжалісність, нечутливість не приносить спокою і задоволення? Бог через совість докоряє тобі, щоб ти не залишився в стані гріха і духовної смерті. Бог дає можливість покаятися й очиститися від цього гріха.

·        Якщо ти хочеш одержати від Господа милість і бути помилуваним, то сам прагни виявляти  милість і милосердя  до інших.  Господь Ісус Христос може зробити твоє серце милостивим, якщо ти попросиш Його про це.

Урок 15. Блаженні чисті серцем, тому що вони побачать Бога  (1 година)

Біблійні тексти:   Книга Вихід  33:20; Книга Пророка Ісаї  6:1-7; Книга Йова 19:25-27;  Євангелія від Матвія 5:8; Євангелія від Івана  1:18; 12:45; 14:6-10; 1 Послання Івана  1:5-10; 2:1,2; 3:2,3; Об’явлення 22:4.

·        Господь сказав Мойсею, що не можна йому бачити обличчя Боже, щоб не вмерти. Бог Своєю рукою прикрив його обличчя, щоб Мойсей  не вмер від сяйва слави Божої.  Нечистота гріха, що живе в людині,  перешкоджає їй побачити святого Бога.  Коли пророк Ісая побачив  Господа, що сидів на престолі, і сяйво слави Божої наповнило весь храм, він злякався, що умре, тому що в присутності Божій відчув всю свою нечистоту і потребу в очищенні  від гріха.

·        Ніколи ніхто з людей не бачив Бога таким, який Він є. У Святому Письмі сказано, що Єдинородний Божий Син  виявив (об’явив) нам Отця. Ісус Христос сказав учням, що той, хто бачить Його - Сина Божого, бачить  Отця, Який ЙогоПослав. Це означало, що люди, які бачили Ісуса Христа своїми очима, могли побачити характер Божий, прояв любові Бога через Сина Божого.

·        Ісус Христос сказав, що Він є дорога, через яку людина може прийти до Отця Небесного. Серце людини від нечистоти гріха  може очистити тільки Господь Ісус Христос, якщо людина сама цього хоче і покається в гріхах перед Ним.

·        Господь обіцяв нам, тим, хто  вірує в Нього, що ми побачимо Бога таким,  яким  Він є. Якщо ти теж хочеш побачити Бога і бути в блаженстві Його присутності, ти можеш попросити Господа Ісуса Христа очистити твоє серце від гріха.

Урок 16. Блаженні миротворці, яких  Бог називає Своїми синами (1 година)

Біблійні тексти:   Книга Суддів 6:22-24; Псалом 27:3-5; Книга Приповідок  12:20; 15:1,4; Євангелія від Матвія 5:9; Євангелія від Луки 24:36;  Євангелія від Івана  1:12; 1 Послання Петра 3:8-12; Послання до Римлян 10:15; 12:18; 14:17; Послання до  Галатів 5:22; Послання до Ефесян 2:14

·        Миротворець – це той, хто творить мир. Слово мир, в одному з його значень,  означає спокій, умиротворіння, спокій. Єврейське слово “шалом” - мир, -  глибше відображає зміст  цього поняття й означає  правильні, гармонічні взаємини між  індивідами чи сторонами,  благополуччя, безпеку, стан процвітання. Воно також означає стан  перемоги чи відсутність ворожнечі, війни. Мир  може жити в серці людини, виявляючись у його стосунках, діях, вчинках, спілкуванні з іншими людьми. 

·        Мир виходить із сутності і характеру  Бога. Гріх зруйнував мир людини з Богом, але Бог відновив мир через смерть і воскресіння Ісуса Христа.

·        Господь бажає, щоб люди на землі творили мир, тобто будували правильні, гармонічні, стосунки один з одним, перебували в щирому, дружелюбному спілкуванні.  Однак гріх  збуджує в  людях  гнівливість, ворожість, брутальність,  ненависть, ворожнечу, що у свою чергу приводить їх до розбрату, бійок,  війни та смерті. Людей, що роблять таке зло,  Бог винищить із землі. 

·        Бог благословляє тих, хто хоче творити мир. Він обіцяє їм дати блаженство і називає синами Божими, тобто називає їх Своїми рідними дітьми, які мають  Божу природу.

·        Якщо хочеш відчути блаженство звання  сина чи дочки Бога, і  стати миротворцем, попроси в Господа прощення за свої гріхи, а також попроси Його зробити твоє серце здатним творити мир.

III. Я хочу дізнатись, що таке любов, щоб  навчитися любити (8 годин).

Урок 17. Любов - універсальний принцип спілкування і стосунків, що дав нам  Бог  (1 година)

Біблійні тексти:   Псалом 108:2-5; Книга Пророка Ісаї  63:7-9; Книга Пророка Єремії  31:3; Євангелія від Івана  3:16,35,36; 15:9; Послання Юди 1:21;  1 Послання до Коринтян 13:1-13

·        Бог так полюбив  Своє створіння – людину, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб кожний віруючий у Нього не загинув, але мав життя вічне.  Син Божий Ісус Христос народився на землі, як дитина. Він приніс до нас у світ Божу любов .

·        Любов Бога,  виявлена в Сині Божому Ісусі Христі, вічна і незмінна. Це любов, що творить стосунки і спілкування.

·        Коли людина згрішила, вона втратила можливість будувати стосунки і спілкування на принципах Божої любові. Злість, заздрість, ворожнеча, ненависть, підступництво, неправда руйнують любов, тому що егоїстична гріховна натура людини шукає тільки власної вигоди і користі.

·        Ми не можемо любити так, як любить Бог. Але ми можемо перебувати в Його любові. Якщо ти увіруєш в Сина Божого Ісуса Христа, ти  зможеш  перебувати в Божій любові, і учитися Божим духовно-моральним принципам стосунків і спілкування. 

Урок 18.  Любов – це дія доброї волі,  це відношення, що дає благо (добро)  (1 година)

Біблійні тексти:   Псалом 89:17; Книга Пророка Єремії  31:3; Книга Пророка Осії 14:5; Євангелія від Матвія 3:13-17;   Євангелія від Луки 2:10-14; Послання до Ефесян 1:5.

·        Дія доброї волі (благовоління) – це дії та вчинки, що дарують (роблять) благо, добро. Бог виявив добру волю (благовоління) у Своєму Сині Ісусі Христі, Який народився на землі, щоб взяти на Себе наші гріхи. Ангел Господній сповістив людям велику радість,  – народження Спасителя, а численне воїнство небесне  прославляло Бога і викликувало, що Спаситель Христос Господь приніс людям мир, і в Ньому здійснилася добра (блага) воля Отця Небесного.

·        Коли Ісус Христос хрестився в Йордані,  відкрилися Небеса, і Дух Божий зійшов на Божого Сина, як голуб. Голос Бога з Небес сповістив, що Ісус є Його Улюблений Син, у Якому Бог здійснив Свою добру волю спасіння для всіх людей. 

·        Слово Боже учить нас, що любов, це не тільки ніжне  почуття чи емоційна прихильність. Любов – це воля дарувати благо, робити добро, і людина може навчитися  саме так виявляти любов до інших людей.

·        Якщо ти хочеш навчитися виявляти свою любов до інших через дію (вчинок) доброї волі (благовоління), попроси про це Господа, довір Йому своє серце, і Він навчить тебе любити.

Урок 19. Любов підносить, але ніколи не величається  (1 година).

Біблійні тексти:   Євангелія від Луки 18:9-14; 1 Послання до Коринтян 13:4; Послання до Филип’ян 2:3.

·        Любов не звеличується над іншими, не чваниться, не надимається, а  навпаки, любов підосить того, кого любить. Так любить нас Господь.

·        Гріх спонукує людину виявляти  гордовитість, марнославство, самозвеличення. Він є тим ґрунтом, на якому  зростає пиха, зарозумілість, звеличування над іншими людьми. Часто це приводить до неприйняття, приниження  й образ інших, що руйнує стосунки і спілкування між людьми. 

·        Господь бажає, щоб ми виявляли повагу і шанобливість один до одного. Ісус Христос заповів, щоб ми поважали і шанували один одного, вважаючи іншого  вищим за  себе. У цьому виявляється справжня любов.

·        Якщо у твоєму житті виявляються марнославство і звеличування над іншими, попроси прощення  за цей гріх у цих людей,  і в Бога. Якщо ти хочеш навчитися любити так, щоб підносити інших, то попроси  про це Господа Ісуса Христа.

Урок 20.  Правдивий друг любить повсякчас – і в радості, і  в нещасті   (1 година).

Біблійні тексти:   Книга Приповідок  17:17; 18:24; 21:10; 27:9; Книга Пророка Єремії  9:4,5; Євангелія від Івана  15:9-17;

·        Справжня, щира та  вірна дружба може бути  тільки основі  взаємної дружньої  любові (грецькою мовою  - філіо).

·        Господь Ісус Христос показав зразок справжньої  дружби. Він учить нас так любити друзів, щоб душу свою положити за друзів своїх, як зробив Він сам, щоб спасти нас від гріха.

·        Любов у дружбі  - основа вірності, відданості, жалості, підтримки і взаємодопомоги. Справжній люблячий друг радується, якщо  ти щасливий, і співчуває, якщо ти в  сумі чи горі.

·        Справжній люблячий друг бере на себе відповідальність за духовно-моральне благополуччя іншого. Правдивий друг ніколи не бажає зла, і не підштовхує  друга робити зло. Не можна назвати дружбою  такі стосунки між людьми, у яких присутні породжені гріхом  користь, обман, заздрість, недовіра, неправда, наклеп, зловтіха, зрадництво.

·        Якщо ти ніколи не відчував, що таке справжня дружба, попроси в Господа, щоб Він послав тобі правдивого друга, якого б ти міг  любити по справжньому дружньою любов'ю, і з яким ти міг би ділитись  радостю і переживаннями.  Сам Ісус Христос може стати твоїм  справжнім, вірним  другом, якщо ти захочеш цього, і попросиш Його про це.

Урок 21. Еротична любов – основа одухотворених інтимних стосунків між чоловіком і дружиною  в шлюбі (1 година).

Біблійні тексти:   Книга Буття 1:27-28;  2:7, 21-24; Пісні Пісень 2:2-4,8-14;  3:1-4;  4:1,7, 9,16;  5:9,10,16; 1 Послання до Коринтян 6:9,10; Послання до Євреїв 13:4;

·        Бог, створивши людину-чоловіка і людину-жінку, передбачив для них особливі тілесні (фізичні) стосунки у шлюбі,  для того, щоб вони в любові продовжували рід людський.  Еротична любов  ( грецькою мовою  – ерос)  – необхідна основа єднання й одухотвореної інтимної близькості між чоловіком і жінкою, що одружилися.  Слово Боже забороняє інтимні статеві стосунки  поза шлюбом, у Біблії таке поводження людини назване гріхом перелюбу (блуду).

·        Тварини теж вступають у статеві стосунки, і до цього їх спонукують  закладені в їхній природі  статеві інстинкти, що збуджують потяг  до продовження  роду і розмноження.  Але людина не тварина, у неї вдихнув свій Дух Сам Бог, наділивши її особливими почуттями і сердечними переживаннями, які  характерні тільки для людини.  Гріх, спотворивши всі людські почуття, емоції і переживання, приглушив здатність до справжньої   еротичної любові, і в багатьох людях ці переживання зведені до простого фізіологічного потяга. Блуд, перелюбство і різні статеві збочення (спотворення) не можна  називати любов'ю, тому що в спотворених  стосунках людина втрачає образ Божий, втрачає свою людську сутність, порушує заповіді Божі, викликаючи на себе гнів і суд Божий. Такі стосунки приводять до гріховного, аморального існування, до втрати здатності любити по справжньому, до психічних  і інфекційних хвороб, більшість з який невиліковні.  Усе це  руйнує життя людини і приводить до смерті тілесної і духовної. 

·        Людська любов-ерос відрізняється від простого тваринного фізіологічного статевого потягу, викликаного статевими інстинктами. Любов-ерос допускає эстетичний  вибір тільки одного єдиного супутника на все життя, і любовний потяг тільки до того, з ким людина уклала шлюб.   Любов-ерос  ґрунтується на  відповідальності люблячого подружжя один перед одним,  вона має такі характерні  якості  як  відданість, вірність, эстетична насолода одне одним, духовно-моральна і фізична чистота. Тільки в справжньому, чистому  шлюбі чоловік і жінка  можуть переживати любов-ерос, і відчути духовну близькість, а також справжнє щастя і радість від інтимних стосунків у шлюбі.

·        Господь може допомогти кожній людині, яка бажає жити чистим, духовно-моральним життям,  зробити правильний вибір чоловіка або дружини, щоб  полюбити на все життя  і будувати свої близькі стосунки на основі  справжньої  любові.

Урок 22. Любов Божа, наповнюючи  наші серця,  перемагає зло і навчає любити людей  (1 година).

Біблійні тексти:   Книга Вихід  34:6; Діяння Апостолів 8:1-3; 9:1-22; 1 Послання Івана 2:9-11;   3:11-16;  Послання до Римлян 5:5; Послання до Ефесян 3:13-21; Послання до Филип’ян 1:4-10.

·        Дружелюбність,  шанобливість і здатність поважати інших  своєю основою мають таку якість душі, як любов до людей. Господь є люблячий Бог, і любов – це основна  риса характеру Бога, тому що Бог є любов. Кожен з нас має потребу в тому, щоб навчитися поважати і шанувати людей, як особистостей створених Богом, любити людей так, як любить Господь.

·        Савл ненавидів  християн, тому що вважав свої релігійні переконання правильною,  справжньою вірою. Його ненависть дійшла до того, що він почав знищувати людей тільки за те, що вони були християнами. Коли Сам Ісус Христос вийшов йому назустріч по дорозі до Дамаску, Савл побачив Господа,  і його серце (думки, переконання, стереотипи, гріховні почуття) очистилося і змінилося.

·        Тільки Господь Ісус Христос може перемогти Своєю любов'ю зло і ненависть людського серця, очистити і змінити його, наділити його здатністю любити людей. Якщо ти теж  бажаєш цього, попроси Господа зробити твоє сердце здатним любити і поважати людей.  

Урок 23. Любов виганяє страх, який породжений гріхом, і наповнює серце страхом Божим (1 година).

Біблійні тексти:   Книга Буття 3:10; Псалом 102:11; 127:1,4; Книга Приповідок  1:7; 14:27; 15:33; 29:25; Євангелія від Матвія 8:26; 1 Послання Івана  4:15-18; 2 Послання до Коринтян  5:11;  Діяння Апостолів  3:1-26; 4:1-22; Об’явлення  21:8.

·        Коли людина згрішила, в її серці з'явився страх. Гріх породив його і просочив усю природу людини страхом.  З тих пір люди на землі  живуть пригноблені постійним страхом, душа їх страждає від боягузливості і боязкісті. Люди бояться зла, бояться голоду і холоду, бояться ворожнечі і ненависті, бояться бути приниженими й ображеними, але найбільше бояться смерті. Такий страх породжує боягузливість. Страх і боягузливість робить людину маловірною. Чого боїшся ти? Яких страхів ти хотів би позбутися?

·        Любов Божа виганяє страх людський, породжений гріхом. Слово Боже говорить нам про інший страх, що є початком мудрості, і який необхідно мати людині, щоб  бути вільною від страху гріховного. Страх Господній – це джерело життя, тому що боятися Бога – значить любити Його і боятися засмутити своєю неслухняністю, боятися образити святість Божу нечистотою гріха.  Страх Божий, наповнивши серце людини, робить її хороброю і сміливою, мужньою і  відважною в здійсненні добра.

·         Якщо ти хочеш, щоб гріховний страх залишив твоє серце, ти можеш попросити про це Господа. Любов Божа вижене з  твого серця  страх людський, і воно  наповниться страхом Божим, який  дає сміливість і мужність для добрих звершень.

Урок 24. Любов більш від  віри і надії, вона вічна і ніколи не перестає  (1 година).

Біблійні тексти:   Книга Пророка Єремії  31:3; 1 Послання до Коринтян 13:8-13; Євангелія від Івана  15:9-12: 16:27; 17:25,26; 21:15-17;  1 Послання Івана  2:5; 3:1,21-24; 4:7-16; Послання до Римлян 13:8-10; Послання до Галатів 5:13,14;

·        Любов Божа вічна, вона ніколи не перестає, тому що Бог є любов. У Книгах Святого  Письма Нового Завіту, написаних грецькою мовою, вічна, жертовна, безумовна Божа  любов позначена словом “агапе”. Любов агапе живе для щастя інших, вона спрямована давати благо (добро) тому, кого любить, нічого не вимагаючи замість того.

·        Господь бажає, щоб ми перебували в Його любові, і з Його невичерпного джерела любові могли  набирати сили любити один одного, любити ближнього, любити Бога.

·        Без Господа людина не може любити любов'ю агапе. Коли Христос останній раз обідав з учнями перед піднесенням у Небеса на березі моря Тіверіядського, Він  вказав Петрові, що тільки справжня любов агапе може бути основою для служіння іншим.

·        Якщо ти бажаєш відчути Божу любов агапе у своєму житті, і хочеш, щоб Господь навчив тебе любити такою  безумовною і жертовною любов'ю, ти можеш попросити Його про це в молитві.

IV. Я хочу, щоб вічна Божа любов,  наповняючи  серце,  виявлялася в моєму житті

(8 годин)

Урок 25. Любов готова служити іншим (1 година).

Біблійні тексти:   Євангелія від Івана  13:1-17;  1 Послання Петра 4:8,10; 1 Послання до Коринтян 13:5; Послання до Галатів 5:13;

·        Любити – значить служити, а не підкоряти, а не шукати своєї вигоди, виявляючи перевагу.  Любов не шукає свого. Бог послужив нам, коли послав Сина Свого для нашого спасіння. Ісус Христос послужив нам, коли взяв на Себе наші гріхи  і поніс наше покарання.

·        У людському суспільстві традиційно склалося, що нижчий за званням і за соцальнім  положенням служить вищому. На Сході з давніх часів існував звичай обмивати ноги гостям, і робив це слуга, чи, у виняткових випадках,  хазяїн, на знак поваги і шани, якщо гості були дуже поважніми і почесними людьми, вище його за соціальним станом.

·        Одного разу, зібравши учнів на останню вечерю, Ісус Христос обмив їм ноги. Він пояснив здивованим учням, що цією дією Він виявляє любов до них, і показує приклад для служіння людям. Господь відкрив нам, що Божі принципи служіння відрізняються від людських, і полягають у тому, що вищий за положенням служить нижчому. У цьому і виявляється характерна якість любові – служити іншим.

·        Господь бажає, щоб ми служили один одному любов'ю, а також тим даром (здатністю, схильністю до якої-небудь діяльності), що одержали від Бога. Якщо ти хочеш навчитися служити любов'ю оточуючим тебе людям, попроси про це Господа, і Він допоможе тобі любити інших і служити їм.

Урок 26. Любов прощає, все зносить і терпить (1 година).

Біблійні тексти:   Книга Приповідок 17:9; Євангелія від Матвія 5:38,39; 6:12,14,15; Євангелія від Марка 14:27-31; 16:5-7; Євангелія від Луки 23:33,34;    Євангелія від Івана  13:36-38; 18:15-27; 21:15-17; 1 Послання Петра 4:8; 1 Послання до Коринтян 13:7;

·        Нам важко прощати образи, нанесений біль, зраду. Людське серце довге пам'ятає образи, часто прагнучи помститися, чи хоча б відплатити тим же, за біль і гіркоту образи. Так примножується  зло.

·        Господь учить нас прощати, і тільки любов, виражена в прощенні, перемагає зло. Любов покриває безліч гріхів. Це не означає, що вона ховає їх, чи робить вид, що нічого не відбувається. Це значить, що любов прощає гріх, і як би припиняє його  дію і подальше поширення. Цим любов перемагає гріх.

·        На останній вечері, сидячи біля Ісуса Христа, Апостол Петро обіцяв йти за Господом до кінця, і душу свою покласти за Нього. Однак тієї ж ночі, не встиг проспівати півень, як Петро тричі відрікся від Христа. Господь простив Петра, тому що бачив його щире покаяння.

·        Страждаючи на хресті, Ісус Христос простив тих, хто розіп’яв Його, і молився про їх Отцю Небесному.

·        Господь прощає гріхи кожному, хто просить у Нього прощення. Він учить і нас прощати наших боржників і кривдників. Якщо ти бажаєш навчитися любити і прощати, попроси про це Господа, і Він зробить твоє серце здатним робити це.  

Урок 27. Любов довготерпить і жертує собою  (1 година).

Біблійні тексти:   Псалом 102:8; 85:15; Книга Приповідок  16:32; Євангелія від Івана 18:28-40; 19:1-42; Послання Якова 5:7,8; 2 Послання Петра 3:9,15; Послання до Римлян 8:2,3; 1Послання до Коринтян 13:4,5; Послання до Галатів 5:22; Послання до Ефесян 4:2; Послання до Колосян 3:12; 1 Послання до Солунян 5:14; Послання до Євреїв 10:10-12;

·        Любов Божа виявляється в довготерпінні, тому що Господь хоче, щоб усі прийшли до покаяння. Любов жертвує собою для інших. Так зробив Ісус Христос, коли пішов на хрест, щоб стати жертвою за наші гріхи.

·        Гріх зробив людину нетерплячою, такою, що не бажає уступати, пропускати іншого вперед, а тим більше жертвувати чимось, навіть малим, заради іншого. Нетерпіння і нетерплячість приводить до розчарування, роздратування, гніву, розбрату, ворожнечі і війни.

·        У Біблії сказано, що довготерпеливий краще хороброго. Це означає, що довготерпіння приносить кращі плоди (результати), ніж хоробрість, чи напористість.  Довготерпіння і  жертовність – це прояв любові.

·        Слово Боже закликає нас бути довготерпеливими, учитися жертвувати собою заради інших. Тільки так може виявлятися любов у нашому житті. Якщо ти хочеш навчитися любити, щоб у твоєму житті виявлялося довготерпіння і жертовність, ти можеш попросити Господа Ісуса Христа навчити тебе цьому. 

Урок 28. Любов усьому вірить, завжди довіряє і не думає лихого    (1 година).

Біблійні тексти:   Євангелія від Івана 10:25,26,38; 20:1-10, 19-31; Послання до Римлян 10:8-10;  1 Послання до Коринтян 13:7;

·        Любов усьому вірить, тому вона не вимагає, щоб їй щось  доводили чи засвідчували. Любов не підозрює в обмані,   злі чи підступництві того, кого любить, вона просто довіряє. Так любить нас Господь Ісус Христос.

·        Гріх породив у серці людини недовіру, підозрілість, що руйнують любов та  добрі стосунки між людьми. Недовіра і підозрілість  викликають страх, руйнують віру.

·        Навіть учні Ісуса Христа відразу не повірили, що Він воскрес. Деяким з них  були потрібні докази, вони бажали упевнитися, побачити своїми очима, пощупати своїми руками воскреслого Христа.

·        Однак любити – значить вірити, довіряти, а не підозрювати в обмані, злих чи корисливих намірах. Господь бажає, щоб ми цілком довіряли Йому, тому що Він любить нас. Також Він бажає, щоб свої стосунки з людьми ми будували на принципах довіри, а не підозрілості. Такий підхід не виключає розсудливості у стосунках з  нещирими людьми, які мають лихі наміри.

·        Якщо ти попросиш у Бога допомоги для створення правильних стосунків з людьми, Господь допоможе тобі будувати ці стосунки на принципах щирості і довіри, виявляючи любов, і захистить тебе від злочинних людей.

Урок 29. Любов не заздрить  і не зловтішається (1 година).

Біблійні тексти:  Книга Буття 4:5-8; Книга Приповідок  14:30; Книга Пророка Ісаї  14:12-15;  Книга Пророка Єзекіїля  28:14-17; 1 Послання до Коринтян 13:4; Послання до Галатів 5:26; 1 Послання Петра 2:1-3;

·        Любов не заздрить, а радіє успіху і щастю того, кого любить. Любов співчуває, коли бачить страждання іншого, вона не зловтішається. Слово Боже учить нас, щоб ми не були зарозумілими, бундючними,  не заздрили один одному, але могли зростати в пізнанні любові Божої.

·        Заздрість є злом, тому що породжена гріхом і завжди супроводжує зарозумілость і звеличування над іншими. Гординя, бажання звеличитися, заздрість до всемогутності і влади Бога зародилися в думках прекрасного херувима, який у ту ж мить став  грішним ангелом  – сатаною (дияволом). Заздрість приводить до зловтіхи, спонукуючи до ворожнечі і ненависті. Заздрість убиває, вона стала причиною смерті Авеля. Заздрість убиває також і заздрісника, вражаючи його душу й втягуючи до погибелі.

·        Заздрість виникає в почуттях і думках людини як би мимоволі, але, розпізнавши її,  людина може прийняти рішення вивергнути її зі свого серця. Самому зробити це неможливо. Але можливо звернутися за допомогою до Господа. Ти можеш визнати свою провину і покаятися в гріху заздрості, і попросити Бога очистити тебе від неї. Також ти можеш попросити Господа навчити тебе любити так, щоб радіти щастю й успіху інших.

Урок 30. Любов перемагає ворожнечу і ненависть (1 година).

Біблійні тексти:   Книга Левіт 19:17,18; Книга Приповідок  10:12; Євангелія від Матвія 5:43-46; Євангелія від Луки 9:51-56; Діяння Апостолів 16:16-34; Послання до Галатів 5:20; Послання до Ефесян 2:14-18; 

·        Ворожнечу і ненависть, як прояв зла, можна перемогти тільки любов'ю. Господь Ісус Христос, розп'ятий на хресті, Своєю любов'ю до нас переміг ворожнечу і приніс нам мир.

·        Павло і Сила так любили Бога і людей, що в оточенні ворожої  юрби, що ненавиділа їх, і навіть у в'язниці, змогли виявити людям любов Божу і Його спасіння.

·        Коли Ісус Христос був на землі, Він не дозволяв Своїм учням виявляти гнів і роздратування до тих, хто не приймав їх. Він учив любити ворогів і робити їм добро.

·        Ворожнеча і ненависть зростає в гріховному серці з ворожості, заздрості, звеличування над іншими. Якщо у своєму серці ти відчуваєш заздрість, ворожість, презирство до кого-небудь, покайся в цьому гріху перед Богом, і попроси Його очистити і звільнити тебе від цього, щоб твоє серце не заповнювали ненависть і ворожнеча.

·        Якщо у твоєму житті є людина, яку ти вважаєш своїм ворогом, і вона відповідає тобі тим же, попроси у Господа сили і можливості виявити любов до такої людини, щоб Божа любов, яка виходить із твого серця, перемогла ворожнечу і ненависть.

Урок 31. Виявляти любов – значить приймати людину такою, яка вона є, і допомагати їй прагнути висоти Небесного Царства  (1 година).

Біблійні тексти:   Євангелія від Матвія 10:40-42; Євангелія від Луки 15:1-7;Євангелія від Івана  4:1-30; Послання до Римлян 15:7; 

·        Один із принципів прояву любові – прийняття. Господь Ісус Христос завжди приймав людей такими, які вони є, направляючи їхні устремління та прагнення до Свого Небесного Царства. Приймати людину – значить бачити в нії особистість, яку Бог створив на Свій образ, і яку Він бажає спасти від погибелі. Приймати людину – значить бажати їй добра, і робити їй добро в ім'я Господа Ісуса Христа.

·        Є люди, яких ми приймаємо, але є ті, кого ми не бажаємо приймати. Навколо нас є ті, хто нас не приймає, і це ображає нас і принижує. Знедоленість, відкинутість  людьми  – найобразливіше і принизливе почуття для кожної людини. Воно ранить людину до глибини серця.

·        Зарозумілість, пихатість і гордовитість – це зло, що приводить людину до ворожості,  неприйняттю і приниженню інших людей. Такий стан серця руйнує стосунки і принижує саму людину, яка не бажає викорінювати зі свого серця цей гріх.

·        Господь хоче, щоб ми вчились приймати кожну людину такою, яка вона є, щоб сповіщать їй Добру Звістку спасіння, і  допомагати  їй  прагнути  Небесного Царства. Якщо ти хочеш навчитися цьому, попроси Господа Ісуса Христа вкласти у твоє серце любов, що вміє приймати кожного, кого зустрінеш на життєвому шляху.

Урок 32.  Підсумковий урок. Повторення вивчених духовних істин (1 година).