Пояснювальний коментар до програми Біблійних уроків

для учнів 1-11 класів

    Запропонована програма розроблена для того, щоб сприяти введенню  системи християнських духовно-моральних цінностей в життя дітей. Основою  цієї системи цінностей, як відомо, є Біблія – Книги Святого Письма Старого і Нового Завітів. Тому ця програма пропонує цикли і серії уроків, заснованих на текстах і істинах Святого Письма.

В уроках ми вивчаємо:

·    Закони,  заповіді і правила, встановлені Богом – Творцем Неба, Землі, Творцем людини і  всього існуючого. Божі закони,  заповіді і правила  відображують моральність Самого Бога і визначають стандарти поведінки людини, а також стандарти духовних і душевних якостей людини, необхідних для виконання цих законів, заповідей і правил.

·    Біблійне вчення про те, що таке добро і що таке зло, а також про те, що наповнює життя людини Божественним сенсом.

·    Біблійне вчення про Божу благодать і Божу любов до людини, виявленої  в  Ісусі Христі, любов, що перемогла зло і подарувала людині життя.

        Тому основна, загальна мета даної програми (і кожного уроку) – дати можливість кожному учню довіритись своєму Творцю – Богу, і прийняти Його благий дар спасіння в Ісусі Христі.

         Основою  для  формулювань духовно-моральних істин, а також  тематики циклів і серій уроків виступають такі духовно-моральні поняття і категорії як:

·        добро і зло,

·        гріх (гріхи),

·        справедливість і праведність,

·         відповідальність,

·         обов'язок,

·         святість і моральна чистота,

·        совість, провина,

·         благодать, спокута (викуплення),

·         покаяння,

·         блаженство (благословення і щастя)

·        сенс життя;

·        християнські чесноти:  любов, мир, радість, терпіння, доброта, милосердя, віра, слухняність, лагідність, помірність, благочестя;

·        ідеал – Ісус Христос;

·        критерій моральності – воля Бога, проголошена в Біблії – Святому Письмі.

       Вивчаючи Святе Письмо ми застосовуємо хронологічний  і  тематичний підходи.

           З огляду на психологічні, соціальні і духовні особливості кожного вікового періоду  учнів, програма носить поступально розвиваючий характер формулювань біблійних істин, а також їхнього застосування в житті. 

        Основні поняття і категорії вводяться з 1-го класу (на конкретно-практичному рівні). Потім, поступово на кожнім новому етапі (році навчання) вони одержують  усе більш заглиблене і розширене тлумачення і пояснення. В міру інтелектуального і духовного розвитку учнів вводяться нові духовно-моральні категорії  й істини (на рівні духовних абстрактних понять), відповідно віковій групі учнів ускладнюються формулювання і приклади з життя.

       Тематика уроків припускає, що вчитель не тільки подасть біблійну духовно-моральну  істину для пізнання, але націлить учня на застосування цієї істини (заповіді, веління, закону, правила) у його житті, а також допоможе учню знайти відповіді на свої нагальні питання, вирішити життєві проблеми і задовольнити духовні потреби.

Конкретна мета програми (та кожного уроку):

·        На рівні розуму:  учень взнає, зрозуміє і запам'ятає біблійні істини (заповіді, повеління, закони, правила), що відображають волю Божу щодо внутрішніх духовно-моральних якостей і поведінки людини, усвідомить свою невідповідність  Божим стандартам.

·        На рівні почуттів (емоцій), спонукань, бажань:  учень відчує провину перед Богом; відчує необхідність і потребу звернутися до Бога за прощенням,  захоче просити в Господа допомоги щодо зміни  (відповідно до волі Божої)  своїх внутрішніх духовно-моральних якостей і  зовнішніх проявів у поведінці.

·        На рівні волі:  учень прийме рішення і здійснить його, звертаючи до Бога з проханням змінити його конкретні духовно-моральні якості і поведінку, та привести їх у відповідність з волею Божою.

Методологічний підхід, методи і форми проведення уроків:

    Біблійний урок не повинен стати сухою моральною настановою чи нудною, нав'язаною мораллю, де робиться тиск на обов’язок  виконання законів і правил під страхом покарання, чи громадського осуду.

    На уроках кожному учню необхідно  дати можливість зрозуміти і відчути  любов Божу, котра збуджує в людині  потребу до змін, а також будить душу до духовного відродження.

     Розробляючи урок, учитель працює над зазначеним у програмі текстом  Святого Письма, і при необхідності, для більш повного розкриття теми,  може додавати інформацію з інших текстів Біблії.

    Викладаючи зміст біблійного тексту на уроці, учителю необхідно вводити приведені  в програмі духовно-моральні істини, чи спонукувати учнів знаходити їх і формулювати, застосовуючи до свого життя. 

    Крім короткого викладу змісту біблійного тексту,  в  уроці необхідно знайти місце для  оповідання  з життя по зазначеній темі, щоб учні могли побачити і глибше зрозуміти можливість застосування біблійних духовно-моральних істин у своєму житті. Тому, готуючись до уроку, учитель використовує художню і публіцистичну літературу, де можна знайти розповіді та оповідання  по даній тематиці, а також користається Біблійними словниками, енциклопедіями й іншими довідковими виданнями. 

     Застосовуючи на уроці  духовно-моральні істини для житті учня, учитель (чи сам учень)  приводить (негативні чи позитивні) приклади дій, вчинків, думок і почуттів людини, що обговорюються в конкретній темі. Також учителю потрібно не просто описати проблему, чи проілюструвати її прикладами  з життя, але необхідно націлити учня на духовно-моральний пошук виходу з зазначеної проблеми, що дає Святе Письмо.

Соціальні, емоційні і духовно-моральні проблеми (потреби) дітей, що вимагають висвітлення з позиції Біблії на уроках:

·        Більшість дітей не знають Слова Божого, не можуть розрізняти добро і зло, що веде до деградації особистості і суспільства. Діти і підлітки  мають потребу в тому, щоб пізнавати Божі духовно-моральні істини і закони, викладені в Біблії, бо вони є єдиним критерієм моральності, навчають розрізняти добро і зло,  служать фундаментом для  духовного відродження і зростання особистості.

·        Сучасні діти часто керуються в житті гріховною, спотвореною  системою цінностей, що нав'язує їм навколишній світ: кіно, телебачення, реклама, комп'ютерні ігри, низькопробні видання і музика, аморальний спосіб життя й аморальні стосунки дорослих та однолітків. Сутність цієї спотвореної системи цінностей – споживацький (а не творчий) спосіб життя,  спрага наживи і задоволень, задоволення тілесної пожадливості протиприродними, гріховними способами, самоствердження через грубу фізичну силу, насильство і матеріальну перевагу, одержання задоволення від вживання тютюну, алкоголю, наркотиків. Під впливом такої спотвореної  системи цінностей формується спотворене уявлення про ідеал для наслідування, коли все частіше ідеалом проголошується аморальна  людина чи злочинець, а також спотворюється розуміння сенсу життя.  
    Тому діти і підлітки  мають потребу в тому, щоб взнати систему духовно-моральних цінностей, що установив Бог для людського життя і відносин.
Діти та підлітки мають потребу в знаходженні правдивого сенсу життя, у пізнанні єдиного, дійсно  правдивого  ідеалу для наслідування, що дав нам Господь Ісус Христос.

·        Особливу небезпеку для більшості дітей, для їхнього життя і моральності становлять спотворені погляди на цінність людського життя, а також на інститут родини і шлюбу. Народ, у якому людське життя, шлюб і родина  більше не є цінністю, приречений на погибель, що підтверджує історія людства. Тому діти, і особливо підлітки, мають потребу в пізнанні Біблійного погляду на цінність людського життя, Божих велінь щодо родини і шлюбу.

·        Більшість дітей мають потребу в тому, щоб дізнатись, що таке святість і моральна чистота, християнські чесноти, справедливість, відповідальність, провина,  покаяння. Вони мають потребу в тому, щоб розуміти, що таке сумління (совість), та як воно картає в гріхах.

·        У багатьох  дітей  не задовольняються нагальні фізичні потреби. Вони живуть у важких фізичних і матеріальних умовах. Це  недостатня житлова площа, бідність, убогість, недостатнє харчування, безробіття батьків. Деякі не мають житла, живуть у інтернаті чи на вулиці. Вони потребують Божої допомоги і духовного підбадьорення.

·        Багато з них живуть у неповних чи неблагополучних родинах, в атмосфері ненависті, ворожнечі і насильства.  Деякі взагалі не мають батьків чи живуть без їхньої опіки, вони фізичні чи соціальні сироти. Вони мають потребу в пізнанні Божої любові, у тому, щоб навчитися спілкуванню з Богом.

·        Більшість дітей не навчені бути слухняними, вони неслухняні  своїм батькам і вчителям, і часто повстають проти них, тікаючи з дому чи прогулюючи шкільні заняття. Зневага до правил дисципліни і неслухняність будь-яким законам, у тому числі і державним,  стає внутрішньою позицією. Тому діти і підлітки  мають потребу в тім, щоб учитися слухняності Богу, батькам, учителям, правилам дисципліни і державним законам.

·        Багато хто з них ледачі, не люблять трудитися; вони погано навчаються в школі і не прагнуть виправлення цієї проблеми (вони не привчені і не хочуть вчитися). Вони мають потребу в тому, щоб навчитися трудитись і правильно ставитись до праці.

·        Багато дітей егоїстичні, не привчені ділитися з іншими; вони брешуть, хитрять, обманюють, не виконують своїх обіцянок, крадуть, б'ються, виявляючи жорстокість і мстивість; у них не розвите почуття обов’язку і відповідальності; багато хто з них лихословлять. Вони мають потребу в тому, щоб навчитися розуміти, що таке чесноти, а також навчитися розуміти,  що таке зло і  гріх у стосунках з іншими людьми.

·        Деякі діти виявляють жорстокість до молодших і слабких, до тварин; вони  руйнують природу, недбало поводяться з чужим і суспільним  майном чи псують його. Вони мають потребу в тому, щоб взнати про  наслідки такої поведінки.

·        Багато дітей пережили досвід емоційної чи прямої зради інших людей (дітей і дорослих); вони люблять ябедничати, брехати, критично обговорювати інших. Вони мають потребу в тому, щоб дізнатись про вірність Божу, Його любов до кожної людини.

·        Деякі люблять похвалятися своїми здібностями, можливостями, матеріальною і фізичною перевагою над іншими;  виявляють такі риси як лицемірство і нещирість, іноді вибирають друзів з корисливих міркувань. Діти мають потребу в тому, щоб зрозуміти і побажати тих духовно-моральних змін, що вони можуть знайти через послух Богу.

·        Деякі знаходяться під пагубним впливом поганих друзів, що втягують їх у правопорушення і злочини. Вони мають потребу в тому, щоб пізнати духовно-моральні засади справжньої  дружби і добрих соціальних відносин.

·        Більшість дітей знаходяться під руйнівним  впливом аморальних телепрограм, фільмів, комп'ютерних ігор, рок і поп музики, низькопробних видань, що нав'язують їм аморальний спосіб життя і спотворену систему цінностей, що сприяє деградації особистості.

·        Деякі з них регулярно вживають тютюн, алкоголь, наркотичні речовини і потрапили в залежність від них. Вони мають потребу в звільненні від усіх цих пагубних впливів.

·        Більшість дітей живуть у стані емоційного стресу, під тиском страху, не задовольняється їхня психологічна потреба в захисті і безпеці, любові, приналежності, визнанні, схваленні і прийнятті іншими людьми. Не формується і не задовольняється повноцінно їхня  внутрішня потреба в самореалізації і творчості. Деякі підлітки не знаходять сенсу життя, вони  знаходяться в стані  депресії чи мають думки про самогубство. Вони мають потребу  душе піклувальної допомоги.

·        Більшість дітей мають погане здоров'я, деякі важко хворі, інваліди чи мають невиліковні хвороби; деякі мають сексуальний досвід, піддавалися фізичному чи сексуальному насильству.

·        Деякі з дітей мають окультний  досвід чи окультну залежність,  знаходяться під впливом різних культів і псевдовчень, знаходяться під впливом рідних, що заперечують віру в неминущу цінність Біблійних духовно-моральних істин. Діти мають потребу в тому, щоб усвідомити цінність своєї особистості для Бога, взнати шлях очищення від гріха і відновлення  свого людського достоїнства.  Усі діти мають потребу в тому, щоб взнати Божі духовно-моральні істини і навчитися застосовувати їх у своєму житті, довіряючи Богу.  

Вимоги до вчителя:

     Викладати Біблійні уроки може тільки вчитель-християнин:

·        такий, що знає  Біблію - Святе  Письмо, та її  духовно-моральні істини;

·        такий, що вірить Біблії як Слову Божому;

·        такий, що прагне до  особистої духовно-моральної чистоти;

·        такий, що має особистий досвід застосування біблійних духовно-моральних істин у своєму житті;  

·        такий, що намагається привести своє життя у відповідність з Божими заповідями і повеліннями, щоб навчати учнів не тільки словами, але й особистим прикладом власного життя.

   Викладаючи Біблійні уроки,  учитель-християнин завжди може покладатися на допомогу і керівництво Боже, на роботу Духа Святого в розумі та серцях учнів.